Навернення
“Бо думка тілесна то смерть,—проголосив апостол Павло,—а думка духовна життя та мир” (Римлянам 8:6; див. також 2 Нефій 9:39). У своєму павшому стані ми часто боремося зі спокусою і іноді поступаємося “бажанням плоті, і зл[у], яке в ній” (2 Нефій 2:29; див. також “Падіння”, сс. 87–90 у цій книзі). Щоб бути здатним отримати благословення вічного життя, ми повинні бути “духовно готові” і перебороти наші неправедні бажання. Ми повинні змінитися. Більш точно, ми маємо бути змінені, або навернені через силу спокути Спасителя і через силу Святого Духа. Цей процес називають наверненням.
Навернення включає в себе зміну поведінки, але воно йде далі поведінки, воно є зміною самої нашої вдачі. Воно супроводжується такою суттєвою зміною, що Господь і Його пророки називають його новим народженням, зміною серця і хрищенням вогнем. Господь сказав:
“Не дивуйся, що все людство, так, чоловіки і жінки, всі народи, коліна, язики і люди, повинні народитися знову; так, народитися від Бога, змінити свій тілесний і занепалий стан на стан праведності, будучи спокутуваними Богом, стаючи його синами і дочками;
І так вони стають новими створіннями; і якщо вони не зроблять цього, вони ніяк не зможуть успадкувати царство Бога” (Мосія 27:25–26).
Процес навернення
Навернення це не подія, а процес. Ви стаєте наверненим у результаті своїх праведних зусиль слідувати за Спасителем. Ці зусилля включають виявлення віри в Ісуса Христа, розкаяння в гріхах, хрищення, отримання дару Святого Духа і терпіння з вірою до кінця.
Хоча навернення є чудесною і життєвою зміною, це є тихе чудо. Відвідування ангелів та інші ефектні події не приносять навернення. Навіть Алма, який бачив ангела, став наверненим тільки після того, як “постився і молився багато днів”, аби отримати свідчення про істину (Алма 5:46). І Павло, який бачив воскреслого Спасителя, навчав, що: “Не може сказати ніхто: Ісус—то Господь, як тільки Духом Святим” (1 Коринтянам 12:3).
Оскільки навернення—це тихий постійний процес, ви можете бути навернені зараз і не зрозуміти цього. Ви можете бути схожі на ламанійців, яких “через їхню віру в [Христа] в час їхнього навернення, було хрищено вогнем і Святим Духом, і вони не знали цього” (3 Нефій 9:20). Ваші постійні зусилля з виявлення віри і слідування за Спасителем вестимуть до більшого навернення.
Характерні риси навернених людей
Книга Мормона надає опис людей, навернених до Господа:
Вони бажають робити добро. Народ царя Веніямина проголошував: “[Дух] Господа Вседержителя,… звершив [таку] сильну зміну в нас, або в наших серцях, що ми вже не маємо бажання чинити зло, але постійно чинити добро” (Мосія 5:2). Алма розповідав про людей, які “не могли дивитися на гріх інакше, як з огидою” (Алма 13:12).
Вони не повстають проти Господа. Мормон розповів про групу Ламанійців, злочестивих і кровожерливих, але які були “навернені до Господа” (Алма 23:6). Ці люди стали називати себе Анті-Нефій-Легії і “стали праведним народом; вони відклали зброю своїх бунтів, щоб не боротися більше проти Бога, а також проти будь-кого з своїх братів” (Алма 23:7).
Вони діляться євангелією. Енош, Алма старший, Алма молодший, сини Мосії, Амулек і Зизром після того, як були навернені до Господа, присвятили себе проповіді євангелії (див. Енош 1:26; Мосія 18:1; Мосія 27:32–37; Алма 10:1–12; 15:12).
Вони наповнені любов’ю. Після того, як воскреслий Спаситель відвідав народ Америки, “всіх людей було навернено до Господа, по всьому лицю землі, і Нефійців, і Ламанійців, і не було суперечок і сперечань серед них, і всі люди справедливо вели справи один з одним…
І сталося, що не було суперечок на цій землі через любов Бога, яка жила в серцях людей.
І не було ані заздрощів, ані розбрату, ані заворушень, ані розпусти, ані неправди, ані вбивств, ніякої похітливості; і певно не могло бути щасливішого народу серед усіх людей, яких було створено рукою Бога.
Не було ані розбійників, ані вбивць, не було також Ламанійців, і ніяких інших -ійців; але були вони всі як один дітьми Христа і спадкоємцями царства Бога” (4 Нефій 1:2, 15–17).
Докладання зусиль до більшого навернення
За своє власне навернення в першу чергу відповідальні ви самі. Жоден не може бути наверненим за вас, і жоден не може примусити вас стати наверненим. Однак, інші можуть допомогти вам у процесі навернення. Навчайтеся на прикладі праведних членів сім’ї, провідників Церкви і вчителів, чоловіків і жінок з Писань.
Ваша здатність зазнавати могутніх змін серця зростатиме, якщо ви намагатиметесь слідувати досконалому прикладу Спасителя. Вивчайте Писання, моліться з вірою, виконуйте заповіді і шукайте постійного товариства Святого Духа. Коли ви продовжуватимете процес навернення, ви відчуватимете “надзвичайно велик[у] радіст[ь]”, як це сталося з народом царя Веніямина, коли Дух “звершив сильну зміну в [їхніх] серцях (див. Мосія 5:2, 4). Ви будете здатні слідувати пораді царя Веніямина “бу[ти] стійк[ими] і непохитн[ими], завжди багат[ими] на добрі справи, щоб Христос, Господь Бог Вседержитель, міг запечатати вас до себе, щоб вас могли привести на небеса, щоб ви могли мати довічне спасіння і вічне життя” (Мосія 5:15).