Завіт

Завіт—це священна угода між Богом і людиною або групою людей. Бог встановлює певні умови й обіцяє благословляти нас, коли ми ці вимоги задовольняємо. Якщо ми вибираємо не виконувати завіти, то не можемо розраховувати і на благословення, і часом страждаємо від покарання через свій непослух.

Усі рятівні обряди священства супроводжуються завітами. Наприклад, ви вступаєте в завіт, коли вас христять, і поновлюєте цей завіт кожного разу, як приймаєте причастя (див. Мосія 18:8–10; УЗ 20:37, 77, 79). Якщо ви отримали Мелхиседекове священство, то склали клятву і завіт священства (див. УЗ 84:33–44). Храмовий ендаумент і обряд запечатування також включають священні завіти.

Завжди пам’ятайте і шануйте завіти, які складаєте з Господом. Тоді ви не потребуватимете наказів в усьому, що робите (див. УЗ 58:26–28). Вас надихатиме Святий Дух, і поведінка, подібна до Христової, буде частиною вашого характеру. Як Господь пообіцяв: “Ти отримаєш одкровення за одкровенням, знання за знанням, щоб ти міг знати таємниці і мирні речі—те, що приносить радість, те, що приносить життя вічне” (УЗ 42:61). Вашою найбільшою надією має бути радість освячення, яке надходить з цього божественного керівництва; вашим найбільшим страхом має бути втрата цих благословень.