Гріх

Коли ми свідомо не слухаємося Божих заповідей, ми вчиняємо гріх. Ми також вчиняємо гріх, коли нам не вдається діяти праведно, незважаючи на наше знання істини (див. Якова 4:17).

Господь сказав, що Він “не мож[е] дивитися на гріх, з найменшою мірою допущення” (УЗ 1:31). Наслідком гріха є відхід Святого Духа і неспроможність перебувати в присутності Небесного Батька у вічності, бо “ніщо нечисте не може жити з Богом” (1 Нефій 10:21).

Кожен з нас порушував заповіді чи виявлявся неспроможним діяти відповідно до нашого знання істини. Апостол Іван навчав: “Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди. Коли ми свої гріхи визнаємо, то [Ісус Христос] вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої” (1 Івана 1:8–9). Через спокуту Ісуса Христа ми можемо покаятися і бути прощені за свої гріхи.

Додаткові посилання: Римлянам 3:23; 6:23; Алма 5:41–42; 11:37; Геламан 5:10–11; УЗ 82:1–3; 88:34–35

Див. також Милість; Покаяння; Прощення; Слухняність; Смерть, духовна; Спокуса; Спокута Ісуса Христа; Справедливість