Смерть, фізична
Фізична смерть є відділенням духу від смертного тіла. Падіння Адама принесло у світ фізичну смерть (див. Мойсей 6:48).
Смерть є суттєвою частиною плану спасіння Небесного Батька (див. 2 Нефій 9:6). Аби стати подібними до нашого Вічного Батька, ми маємо зазнати смерть і потім отримати досконалі, воскреслі тіла.
Коли фізичне тіло помирає, дух продовжує жити. У духовному світі духів праведних “прийнято до стану щастя, який називається раєм, станом відпочинку, станом спокою, де вони будуть відпочивати від усіх своїх бід і від усіх турбот, і смутку” (Алма 40:12). Місце, яке називають духовною в’язницею, приготовано для “ти[х], хто помер у своїх гріхах, не пізнавши істину, або у провині, відкинувши пророків” (УЗ 138:32). Духів у в’язниці “навчено вірі в Бога, покаянню від гріха, хрищенню за інших на відпущення гріхів, дару Святого Духа рукопокладанням і всім іншим принципам євангелії, які… необхідно їм знати” (УЗ 138:33–34). Якщо вони приймають принципи євангелії, каються у своїх гріхах і приймають обряди, виконані за них, їх щиро приймуть до раю.
Завдяки спокуті і воскресінню Ісуса Христа фізична смерть є тільки тимчасовою: “Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть” (1 Коринтянам 15:22). Кожен воскресне, тобто дух кожної людини об’єднається з її тілом—“відновлен[ий] до свого належного і досконалого стану” і більше непідвладний смерті (Алма 40:23; див. також Алма 11:44–45).
Ви, мабуть, зазнавали болю, який супроводжує смерть члена сім’ї чи друга. Це природно відчувати смуток у такі моменти. Насправді, траур є одним з найглибших виявів любові. Господь сказав: “Живіть разом у любові так, щоб оплакувати втрату тих, хто помер” (УЗ 42:45). Єдиний спосіб позбавити смерть смутку—це позбавити життя любові.
Навіть коли ви сумуєте під час смерті тих, кого любите, ви можете отримувати заспокоєння в обіцянні воскресіння і впевненості, що сім’ї можуть бути навіки разом. Ви можете “бачи[ти] велику причину сумувати, і також радіти—сум через смерть і знищення серед людей, а радість через світло Христа, що веде до життя” (Алма 28:14; див. також вірші 9–13).
Крім отримання заспокоєння, коли вмирають ті, кого ви любите, ви можете бути спокійними, знаючи що ви, зрештою, теж помрете. Якщо ви живете за євангелією, ви можете пам’ятати обіцянку Господа: “Ті, хто вмирають у Мені, не відчують смаку смерті, бо вона буде солодкою для них” (УЗ 42:46).