Інші джерела
Цивільний уряд і закон


Цивільний уряд і закон

Розділ 134 книги “Учення і Завіти” описує в загальних рисах “віросповідання [святих останніх днів] стосовно урядів і законів взагалі” (УЗ 134, заголовок до розділу). Цей розділ включає такі твердження:

“Ми віримо, що уряди було запроваджено Богом на благо людини і що Він покладає на людей відповідальність за їхні вчинки по відношенню до них, як у законотворчості, так і у нагляді за виконанням закону, заради блага і безпеки суспільства…

Ми віримо, що всі люди зобов’язані підтримувати й захищати уряди тих країн, де вони живуть, маючи в законах цих урядів захист своїх невід’ємних і невідчужених прав; і що заклик до заколоту і бунт є неприйнятними для кожного громадянина, якого захищено таким чином, і мають каратися відповідно; і що всі уряди мають право встановлювати такі закони, які, на їхній розсуд, найкраще розраховані на захист інтересів народу, але які, у той самий час, зберігають святість свободи совісті.

Ми віримо, що кожну людину слід шанувати на її посаді, правителів та урядовців, як таких, кого було поставлено для захисту безвинних і покарання винних; і щоб до законів усі люди обов’язково мали повагу і шану, оскільки без них мир і гармонію буде витіснено анархією та терором; людські закони встановлено саме для того, щоб регулювати наші інтереси як окремих людей і як народів, між людиною і людиною; а божественні закони, дані з небес, приписують правила того, що стосується духовного, для віри й поклоніння; за ті та інші людина відповідає перед своїм Творцем (УЗ 134:1, 5–6).

Одним з ключових елементів, що відокремлює церкву від держави, є відповідальність уряду за забезпечення свободи віросповідання. Святі останніх днів підтримують цей принцип, як це сформульовано в одинадцятому уложенні віри: “Ми проголошуємо за собою право вклонятися Всемогутньому Богові так, як нам каже власне сумління, й визнаємо за всіма людьми те саме право: нехай вони вклоняються як, де й чому вони хочуть”. Як узгодження з відокремленням церкви від держави, Церква не підтримує жодної політичної партії чи кандидата. Вона не дозволяє використовувати свої споруди і приміщення в політичних цілях. Церква не бере участі в політиці, якщо тільки не розглядається питання моралі, у цьому випадку Церква часто висловлює своє ставлення.

Хоча Церква лишається політично нейтральною, провідники Церкви заохочують окремих її членів брати участь у житті суспільства як громадян. Як святий останніх днів ви повинні розуміти своє місце і позицію в країні, де живете. Вивчайте історію, спадщину і закони країни. Якщо ви маєте можливість—голосуйте і беріть участь у справах уряду, активно займайтеся підтримкою і захистом принципів істини, праведності і свободи.

Роздрукувати