Анна ділиться своїм свідченням
Автор живе в шт. Колорадо, США.
Анна тихенько сиділа у своєму класі Початкового товариства. Вона дивилася на картину із зображенням Ісуса, яку тримала сестра Альбо.
“Хто знає, що таке свідчення?”— запитала сестра Альбо.
Анна підняла руку. “Це коли ми кажемо, що знаємо, що Церква істинна?”
“Частково так”. Сестра Альбо усміхнулася. “Коли ми ділимося нашим свідченням, ми ділимося тим, що знаємо або у що віримо, і що є істинним стосовно Ісуса Христа і Церкви. Що є істинним для тебе, Анна?”
Анна замислилася. “Я знаю, що Ісус любить мене!”
“Так, це правда. У тебе є свідчення, що Ісус любить тебе”.
Після церковних зборів мама запитала: “Анна, про що ти сьогодні дізналася в Початковому товаристві?”
“Я дізналася, що таке свідчення. Коли я можу поділитися своїм свідченням?”
“Коли захочеш!—сказав тато.— Ми можемо провести власні збори свідчень під час домашнього вечора”.
Анні така ідея сподобалася. “Ми навіть можемо одягнутися у свій недільний одяг!”
Коли настав час домашнього вечора, Анна вдягла свою улюблену сукню.
“Вітаю на наших сімейних зборах свідчень”,—сказав тато.
Етан, брат Анни, вийшов першим. “Я знаю, що євангелія істинна. Я знаю, що Джозеф Сміт був пророком. Я знаю, що Рассел М. Нельсон є нашим пророком сьогодні. Я знаю, що Ісус Христос живий”.
Потім настала черга Анни. Вона встала. “Я дуже люблю Ісуса. Я знаю, що Він любить мене. Він турбується про мене і робить мене щасливою. В ім’я Ісуса Христа, амінь”. Вона відчула тепло в серці.
Мама її обняла. “Дякую, Анно. Я відчула, як сильно ти любиш Ісуса”.
Анна усміхнулася. “Я щаслива, коли ділюся своїм свідченням”.
Ілюстрації Джоанни Лью Врітофф