Друг другові
Спокій завдяки силі священства
Старійшина Стівен Р. Бангертер
Сімдесятник
З інтерв’ю, взятого Люсі Стівенсон Івелл.
У дитинстві я страждав на таке захворювання, як гамма-глобулінова анемія. Мені було важко боротися з мікробами, тому я часто хворів.
Якось уночі я прокинувся від болю у вухах. Біль був настільки сильним, що я думав, моя голова зараз вибухне! Я пам’ятаю, як до мене в кімнату зайшли мама з татом. Мама сіла на край ліжка й обняла мене. Потім тато поклав руки мені на голову і дав благословення священства. У тому благословенні він сказав мені, що мій Небесний Батько знає мене. Він знав про мій біль. Він благословить мене, щоб я міг спокійно спати до ранку.
Невдовзі мені полегшало, я заснув, проспав усю ніч і прокинувся пізно вранці. Коли я прокинувся, біль у вухах був значно меншим. Але минуло ще кілька років, перш ніж я повністю зцілився від своєї хвороби.
Упродовж тих кількох років мій батько продовжував давати мені благословення священства, щоб зміцнити мене. Він навчав мене, що ті благословення давали можливість Небесному Батькові промовляти до мене. Через мою хворобу Небесний Батько допомагав зростанню моєї віри.
Благословення священства доступні для вас і всіх дітей Небесного Батька. У всіх нас є різні випробування. Ми живемо в різних місцях і маємо різні сім’ї. Можливо, у когось із вас немає батька, який міг би дати вам благословення священства. Натомість ви можете звернутися до своїх братів-служителів або церковних провідників.
Одне є спільним для всіх нас. Це—любов нашого Небесного Батька до нас. Ми всі рівні в очах Бога. Небесний Батько хоче благословляти всіх нас і робить це силою Свого священства.
Я б хотів, щоб ви розуміли, що Небесний Батько знає і любить вас. Він знає ваше ім’я. Він простягає до вас руки, сповнені любові.
Ілюстрація Бена Саймонсена