Як бути з футболом?
Сему хотілося грати в австралійський футбол (футі), але йому також хотілося святити Суботній день.
Сем стежив, як червоний м’яч летів прямо на нього. Він зловив його саме так, як вони тренувалися з татом. Це був його перший день тренування і його перший рік гри у справжній команді.
У кінці тренування Сем на прощання помахав членам своєї команди.
“Побачимося наступного тижня!”—сказав один із них.
Сем заліз у мамину машину, щоб їхати додому.
“Я щойно дізналася, що матчі твоєї команди проходять по неділях,—сказала мама.—Що нам робити, як ти думаєш?”
Сем мовчав. Якщо в неділю він піде до церкви, то не зможе грати у футбол зі своєю командою. А якщо він ходитиме на ігри, то, мабуть, не зможе бути в церкві. Йому хотілося і те, і те! “А ми можемо ходити на ігри, які відбуваються зранку, до зборів у церкві?—запитав він.
“Дорога до церкви займає годину. Плюс, нам потрібен час, щоб зібратися”,—сказала мама.
Сем знав, що мама мала рацію. У нього є маленька сестричка і немовля-братик. Завжди треба було багато часу, щоб зібрати всіх до церкви.
“Але найважливіше, що в неділю ми хотіли б робити те, що нагадує нам про Ісуса Христа і Небесного Батька”,—сказала мама. Через хвилину вона додала: “Можливо, ти міг би ходити на тренування по четвергах, а до церкви—в неділю”.
Сем подивився у вікно. Йому подобалося в неділю ходити до церкви і дізнаватися про Ісуса. Він знав, що для того, щоб стати схожими на Ісуса Христа, потрібно святити Суботній день. Але йому буде прикро пропускати футбольні матчі.
Сем не знав, що робити. Раптом у нього з’явилася ідея.
“Давай помолимося про це,—сказав Сем,—я скажу молитву, а ти можеш продовжувати вести машину”. Він склав руки і заплющив очі. Було трохи дивно молитися в машині. Але він знав, що молитися можна будь-де. У своїй молитві він пояснив Небесному Батькові, що сталося.
“Будь ласка, допоможи мені прийняти правильне рішення”,—сказав він. У кінці він сказав “амінь”. Мама також сказала “амінь”.
Сему стало тепло на серці. Він знав, що робити.
“Що думаєш?”—запитала мама.
“Я хочу ходити на тренування по четвергах і до церкви по неділях”. Сем усміхнувся. “Я знаю, що важливо робити неділю особливим днем”.
“Здається, це чудовий план!”—сказала мама.
Того тижня Сем пішов на футбольне тренування в четвер. У неділю він пішов до церкви. Він більше дізнався про Ісуса. Сем був радий, що зміг піти і до церкви, і на тренування, незважаючи на те, що не зможе брати участі у матчах. Здавалося правильним дотримуватися святості Суботнього дня.
Ілюстрації Рут Беннет