“Дари євангелії на Гуамі”, Заради зміцнення молоді, січ. 2023.
Дари євангелії на Гуамі
На морському острові євангелія допомагає Франчесці знайти дружбу і розраду.
Фотографії Коді Белла
Завдяки своїм пляжам, спокійним водам і давнім печерам острів Гуам здається омріяним місцем для відпустки, але для 15-річної Франчески Н. усе це є частиною її повсякденного життя! Вона любить красиві пляжі. “Дуже цікаво—виходити на вулицю й досліджувати природу”.
Вона народилася і виросла на Гуамі і любить усе, що під відкритим небом. “Я людина, яка любить знаходитися на вулиці, а не сидіти в чотирьох стінах”,—каже вона. Їй подобається паддлбординг в океані, підводне плавання й піші походи з її батьками і двома сестрами. Їм особливо подобається ходити пішки до старовинних печер.
“У нас дуже близькі стосунки з моїми сестрами. Вони мої найкращі подруги”,—каже вона. Її старша сестра навчається на Гаваях. “Соціальні медіа дуже допомагають нам спілкуватися”,—пояснює Франческа. Їй подобається підтримувати близькі стосунки і зв’язок.
Приклад для інших
Франческа зараз десятикласниця у католицькій школі для дівчаток, де вона—єдина член Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Бути єдиним членом Церкви у своїй школі спочатку було страшнувато, але вона звикла, що її сприймають як людину, яка відрізняється. Крім цього інші навколо вважають, що це навіть класно, що вона належить до іншої релігії.
Наприклад, одного дня за обідом її друзі пили каву і Франческа змогла пояснити їм, що таке Слово мудрості.
Франческа також вибирає не використовувати лайливі слова, хоча інші діти у школі їх промовляють. Вона каже: “Раніше у мене багато разів була така спокуса, але мене зміцнюють мої особисті стосунки з Небесним Батьком через молитву”. Вона додає: ”Мені не слід цього робити, тому що це неправильно і тому що я люблю Небесного Батька й Ісуса Христа”.
Знаходити друзів
Іноді вона може почуватися самотньою, будучи єдиним членом Церкви у своїй школі. Коли вона навчалася у дев’ятому класі, Франческа почувалася дуже самотньою під час пандемії, і у неї було небагато друзів. Вона боялася поговорити про це з батьками, але під час молитви вона отримала підказку сказати їм про свої почуття.
Всією сім’єю вони вирішили молитися про неї, щоб вона змогла знайти друзів, на яких могла би розраховувати. Дивовижним чином, щойно вони завершили молитву, у двері постукали. Виявилося, що то була одна з її подруг з іншого приходу. Вона принесла їй печиво! Франческа знала, що Небесний Батько почув їхню молитву.
До колу, до якого належить Франческа, входять члени Церкви з Гуаму та з кількох інших островів. Її приход має лише маленьку групу молоді, але увесь її приход—це наче сім’я. Члени Церкви близькі одне до одного і це заохочує її щонеділі відвідувати церкву. Вони мають великий вплив на її життя і є взірцями для наслідування.
Франческа також знайшла силу у своєму класі семінарії. “Семінарія—є однією з найприємніших подій мого тижня,—каже вона.— Коли я відвідую семінарію, мені здається, що всі мої турботи десь зникають”.
Їй подобається відвідувати семінарію, чи онлайн чи особисто, і вона ніколи не пропускає уроків, окрім як з дуже серйозних причин. Вона каже, що її тижні проходять набагато краще через те, що вона вирішила відвідувати семінарію. Якщо у неї був важкий тиждень, вона обов’язково йде на семінарію, бо відчуває там спокій.
Для молоді також два-три рази на місяць проводяться заходи. Франческа навіть організувала один з них—вечір ігор з багатьма цікавими настільними іграми і грою на основі Писань. Вони не могли часто зустрічатися під час пандемії, тому коли у них це виходило, то вони дійсно чудово проводили час.
Молоді жінки навіть записали музичне відео, в якому вони підспівують церковній молодіжній пісні, “Good Day” (“Хороший день”), і розмістили його в соціальних мережах, аби поділитися своєю любов’ю та надихнути інших. “Соціальні медіа дійсно можуть поєднувати людей, особливо в часи, коли ми не можемо бачитися особисто”.
В очікуванні на можливість увійти до храму
Під час жовтневої генеральної конференції 2018 року було оголошено про будівництво храму в Їго, Гуам. Франческа каже: “Молодь так зраділа—ми всі про це молилися”. Після того вона з захопленням спостерігала за будівництвом і чекала на свій власний храм, будівництво якого було завершено у травні 2022 року.
Раніше їм завжди потрібно було здійснювати храмові подорожі до Філіппін. Щоб сплатити за поїздки їм потрібно було збирати гроші, продаючи випічку і миючи машини. Оскільки подорож була далекою, вони планували, що вона триватиме близько тижня. Франческа радіє можливості відвідувати храм частіше і мати благословення, які приходять завдяки хрищенням за її предків.
Утішення через молитву
Франческа каже, що має схильність дуже переживати, але молитва їй допомогла. “Молитва—це дуже велика сила! Проста розмова з Небесним Батьком дуже мене утішає. Він слухає і може допомогти”.
“Коли я молюся, відповідь не завжди приходить негайно,—каже вона.— Це просто відчуття скерування, яке допомагає мені; це відчуття Його присутності і любові. Воно мене утішає і допомагає почуватися набагато краще”.
Її порада іншим молодим людям така: “Моліться Небесному Батькові. Розмовляйте з Ним. Це дуже допомагає”.
Вона каже, що її мама також має схильність непокоїтися, але вона також дуже підтримує Франческу. “Моя мама—це благословення від Небесного Батька, і вона багато в чому мене спрямовувала.
Сім’я—це велике благословення,—каже вона.— Я думаю, що важливо відкрито розповідати вашій сім’ї чи другові, якщо ви проходите через щось”.
Франческа хоче, щоб усі бачили щоденні благословення від Господа. “Щоденні благословення можуть бути такими простими. Можливість відвідувати школу—це величезне благословення. Існує так багато дивовижних чудес, якщо ми знаходимо час, аби їх помічати. Я дуже вдячна, що у моєму житті є євангелія”.