Міцний фундамент

Знаходити радість у служінні за допомогою музики

юнак грає на піаніно

Ілюстрація Емілі Джоунс

Я почав навчатися грати на піаніно, коли мені було сім років. Спочатку було важко читати ноти і бути уважним на уроках. Мені просто не подобалося практикуватися у грі на піаніно.

Потім мама попросила мене зіграти на моєму хрищенні “Я хочу бути чистим” (Збірник дитячих пісень, с. 53). То було вперше, коли я зіграв у церкві. Я нервувався, але пишався собою, коли зробив це.

Невдовзі я поринув у шкільні заняття і хотів кинути гру на піаніно, але мої батьки заохочували мене продовжувати навчання. Потім вони сказали, що якщо я буду продовжувати грати, я зможу знайти радість у служінні Господу.

З того часу і надалі мені подобалося грати на піаніно. Я почав грати на причасних зборах. І коли мені виповнилося 12 років, мене було офіційно покликано бути піаністом приходу. Я так зрадів! Я грав під час виступів Початкового товариства і акомпанував хору нашого приходу під час приходських конференцій і духовних вечорів. Мене навіть було покликано піаністом хору нашого приходу, і я грав під час конференції колу.

Я вдячний своїм батькам за те, що вони заохочували мене докладати найкращих зусиль. Я буду вічно вдячний Небесному Батькові за даний мені талант. Я знаю, що зможу використовувати свої таланти на моїй місії і в іншому служінні у майбутньому. Я дійсно радію, коли служу Господу.

Джайл С., Національний столичний регіон, Філіппіни