“Він зробив мене “ловцем” людей”, Заради зміцнення молоді, лют. 2023.
Він зробив мене “ловцем” людей
Колбі Меррімен зі штату Мен, США, рибалить на омарів і є “ловцем” людей.
Починаючи з ранніх підліткових років Колбі, його будильник дзвонить о 4-й ранку, щоб він прокидався і був на своєму човні о 5:00. Як бачите, Колбі є ловцем омарів у третьому поколінні сім’ї зі штату Мен, США. Йому потрібно було бути у морі з татом о 5 ранку, аби вилов омарів у той день був вдалим.
Ловці омарів
Колбі потрібно було витратити багато часу і докласти великих зусиль, щоб отримати власну ліцензію на вилов омарів. Протягом кількох років він присвятив 200 днів і 1000 годин практичному навчанню на воді. Йому потрібно було навчатися керувати човнами, з яких відбувається вилов омарів, освоїти навігацію, а також вивчити правила і положення цієї промисловості.
Він каже: “Мені було 6 років, коли тато вперше узяв мене на вилов. Навіть у тому віці я отримав роботу “бандажування” омарів, коли потрібно було одягати на їхні клешні цупкі гумові кільця”.
Коли Колбі виповнилося 14 років, тато найняв його керманичем, а у 15 Колбі придбав власний човен для вилову омарів. Він також отримав освіту в області механіки маленьких моторів і деревообробки, аби підготуватися увійти у бізнес вилову омарів.
Те, що Колбі є ловцем омарів, стало цікавою частиною його життя, в якій він багато чого навчився. Він навчився управляти власним човном і брати відповідальність за рішення, які він приймає на воді і на суші. “Вилов омарів—це тяжка фізична праця, яка може бути небезпечною”,—каже він.
Правила безпеки, яким навчав його тато, захищають його фізично, подібно до того, як заповіді Господа захищають його духовно. Якщо вони наполегливо працюють і безпечно проходять сезон вилову омарів, члени їхньої сім’ї збираються і щоліта проводять “велике поїдання омарів”, щоб відсвяткувати сімейний спадок вилову омарів.
Рибалки часто називають свої човни іменами важливих жінок у їхньому житті. Колбі назвав свого човна “Анжеліка Джуел” на честь двох своїх сестер. Пізніше він продав човна, машину й обладнання, щоб зробити внесок в оплату своєї місії.
Семінарія на воді
Коли Колбі досягнув віку, з якого починають навчатися в семінарії, потрібно було владнати конфлікт у розкладі. Вилов починався о 5-й ранку і тривав багато годин. Семінарія починалася о 6-й. Він не міг одночасно бути у двох місцях … чи міг?
Колбі почав приєднуватися до семінарії через відеозв’язок щоранку о 6-й, щоб виконати і обов’язки рибалки і просунути свою духовну освіту. “Я завжди відчував, що мій день починався з великого духовного заряду,—каже він.— Мені подобалося бути під час семінарії на воді. Це було мирно і спокійно, й там я відчував Дух Господа”.
Він слухав і міркував, читав Писання і брав участь у обговореннях з учителем і однокласниками. Потім о 6:45 він повертався до рибальства.
Звісно, семінарія на рибальському човні не завжди була ідеальною. Мотор голосно гуркотів і відволікав. Море часто було неспокійне і на човні йшла активна ранкова робота. Іноді штормова погода заважала достатньо хорошому зв’язку для приєднання до відеодзвінка. “Відвідувати семінарію на човні для вилову омарів було важко,—каже він.— Легше було б цього не робити. Але я дуже радий, що кожного дня виділяв час на участь у семінарії”.
Духовні уроки з риболовлі
Не всі уроки Колбі на човні були про рибальство. “Ви багато чого дізнаєтеся про євангелію, коли працюєте в океані на човні,—каже він.— Є дуже багато подібностей. Одне з того, чого мене навчав мій тато,—це довіряти воді і погоді та довіряти вашому навігаційному обладнанню”.
Він порівняв це з тим, коли слідуєш за Святим Духом через шторми життя, кажучи, що Святий Дух працює подібно до нашого навігаційного обладнання. “Тепер я розумію, чому так важливо навчатися чути підказки Святого Духа і голос Господа та діяти на основі почутого.
Я не думаю, що завжди буде легко бути учнем Ісуса Христа,—каже він,—але я думаю, що це варто того”.
Ловці людей
Тепер Колбі служить на місії повного дня на місії в Прово, Юта. Він дійсно розуміє, що таке бути “ловцем людей”. Христос покликав звичайних, непримітних рибалок бути Його апостолами і допомагати проповідувати Його євангелію. Колбі, а зараз старійшина Меррімен, каже: “Це допомагає мені розуміти, що звичайна людина, як я, може йти за Спасителем, коли Той покликає. Я відчуваю зв’язок зі Спасителем, що Він поликав мене бути ловцем людей, закидати сіті євангельського світла і ловити увагу тих, хто готовий за Ним іти”.
Коли старійшина Меррімен згадує свій досвід участі у семінарії з рибальського човна, він каже, що це “мало дуже великий вплив на його місію”. На своїх уроках у семінарії він отримав “багато цінних уроків з Писань”. Ці історії й уроки, в свою чергу, підготували його навчати євангелії з Духом. “Щодня я використовую уроки, які засвоїв у семінарії”.
Старійшина Меррімен також визнає духовний вплив своєї матері, яка привела його сім’ю до євангелії. Він каже: “Саме моя мама спершу була ловцем людей. Вона поділилася світлом євангелії з моїм татом. Завдяки їй наша сім’я насолоджувалася благословеннями храму та євангелії Ісуса Христа у нас удома”.
“Я знаю, що відновлена євангелія Ісуса Христа істинна,—каже старійшина Меррімен.— Вона змінює життя на краще. Я бачив, як це було з людьми, яких я навчав на місії. Життя за євангелією допомогло мені покаятися і наближатися до Ісуса Христа”.