Скромність: благоговіння перед Господом
Під час своїх поїздок по всьому світу генеральні авторитети і провідники допоміжних організацій спостерігають, що світ стає більш розкутим і неформальним. Це видно з багатьох ознак, а особливо з того, як люди одягаються. Те ж саме стосується і деяких членів Церкви.
Частково така неформальність є ознакою байдужості. Причиною цього може бути відсутність розуміння або відповідного взірця. Неформальний одяг є звичним уже для двох або й трьох поколінь людей, і не всім з нас батьки показують хороший приклад належного і скромного одягу. Попкультура, як правило, також не є хорошим взірцем. Тенденція сповзання норм в одязі частково можна пояснити тим, що на сучасному ринку важко придбати скромний одяг.
Беручи до уваги ці спостереження й труднощі, я б хотів підкреслити, як важливо з благоговінням ставитися до Небесного Батька й дотримуватися завітів, які ми уклали з Ним, особливо коли йдеться про скромність та належний одяг.
Принцип скромності
Деяким святим останніх днів може здаватися, що скромність—це застаріла традиція в Церкві або що в її основі лежить консерватизм і пуританство. Скромність—це не лише ознака культури. Скромність—це євангельський принцип, що поширюється на людей усіх культур і будь-якого віку. Дійсно, без скромності ми не можемо бути гідні присутності Духа. Бути скромним—це бути смиренним, а смирення запрошує Духа перебувати з нами.
Звичайно, поняття скромності не є новим. Адама і Єву було навчено скромності в Еденському саду. “І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну—і зодягнув їх” (Буття 3:21; див. також Мойсей 4:27). Як і Адама та Єву, нас навчено, що наші тіла створено за подобою Божою, тому вони є священними.
“Чи не знаєте ви, що ви—Божий храм, і Дух Божий у вас пробуває? …
Храм Божий святий, а храм той—то ви” (1 Коринтянам 3:16–17).
Наші тіла є храмами наших духів. Крім того, наші тіла є засобом приведення душ з присутності Бога у смертне буття. Коли ми розуміємо, що наші тіла є даром, і усвідомлюємо, яку місію вони допомагають нам виконати, то захищаємо і шануємо їх своєю поведінкою і одягом.
У повсякденному житті не слід носити короткі шорти, міні спідниці, одяг, що обтягує, сорочки, що не прикривають живіт та інший відкритий одяг. Чоловіки та жінки, у тому числі молоді чоловіки та жінки, повинні носити одяг, який закриває плечі, уникати одягу з глибоким вирізом спереду чи ззаду, або одягу, який не прикриває тіло в інших місцях. Брюки і сорочки, що обтягують, надто вільний, м’ятий одяг, розкуйовджене волосся—недопустимі. Усім слід уникати крайнощів у одязі, зачісці, а також в усьому, що стосується зовнішності. Ми завжди повинні бути акуратними і чистими, уникаючи неохайності або недоречної неформальності1.
Скромність—це основа чистоти й цнотливості як у думках, так і в ділах. Отже, оскільки скромність є вирішальним фактором, що впливає на наші думки, поведінку і рішення, то вона є серцевиною нашого характеру. Ми носимо одяг не лише для того, щоб прикривати своє тіло. Одяг показує, ким ми є і якими хочемо бути як у цьому смертному житті, так і у вічностях, які чекають на нас попереду.
Скромний одяг для церковних зборів
Коли ми приходимо на церковні збори, наша мета—поклонятися Небесному Батькові та Його Синові Ісусу Христу. Одяг має виявляти наше благоговійне ставлення до Них. Ми не одягаємося так, щоб привертати до себе увагу, таким чином відволікаючи інших і змушуючи Духа віддалитися.
Батьки відповідальні за те, щоб навчати дітей, як одягатися й готуватися до поклоніння в домі Господа. Матері й батьки можуть навчати своїх дітей, приділяючи особливу увагу своєму одягу і таким чином виявляючи скромність і благоговіння своїм зовнішнім виглядом і поведінкою.
Коли я був хлопчиком, моя мати навчала мене, що мені слід одягати в церкву “найкращий недільний одяг”, іншими словами—моє найкраще вбрання. Що відбувається у вашому домі, коли ви готуєтеся йти до церкви? Чи буває так, що перш ніж вийти з дому ви зупиняєтеся на мить перед дзеркалом або просите когось із сім’ї сказати, як ви виглядаєте?
Виявляйте повагу до Господа і до себе, одягаючись належним чином для відвідування церковних зборів і заходів, коли б вони не проводилися—чи в неділю, чи протягом тижня. Якщо ви не впевнені, який одяг є доречним, зверніться по допомогу до провідників.
Скромний одяг для відвідування храму
Уявіть, що ви підходите до храму і готові увійти в дім Господа. Уявіть, що ви одягнуті в шльопанці, джинси й футболку, а на голові у вас художній безлад. Звичайно ж, це недопустимо. Але чи доречно одягати в храм який би то не було неформальний одяг? Якщо ви йдете в дім Господа, то чи не слід вам одягнути найкраще недільне вбрання?
Коли ви наступного разу наближатиметеся до храму, зупиніться, щоб подивитися на територію навколо нього. Чи задумувалися ви над тим, чому навколо храму є прекрасні рослини, віддзеркалюючі фонтани, чудові архітектурні споруди? Вони створюють настрій і почуття, що готують відвідувача до священних обрядів, які чекають на нього всередині храму. Навіть якщо храм розташований у центрі величезного міста, його зовнішня архітектура вирізняє цю будівлю від навколишніх споруд.
Таке ж значення має і наш одяг. Це те “зовнішнє облаштування”, що показує: наші тіла є храмами. Так само, як ділянка навколо храму є відображенням святості й благоговіння того, що відбувається в самому храмі, так і наш одяг є відображенням краси й чистоти нашої внутрішньої сутності. Наш одяг показує, чи виявляємо ми належну повагу до храмових обрядів і вічних завітів і чи ми готуємося отримати їх.
У добре відомій казці Попелюшка прийшла на королівський бал у чудовій сукні. Навіть її взуття свідчило про те, яким важливим був той вечір! У неї і думки не було, що вона може з’явитися у своєму робочому одязі. Адже ніхто не прийшов на бал, одягнувшись будь-як, у буденний одяг. З тієї нагоди всі одягнули елегантне вбрання.
Не буде у вашому житті більш важливої події, ніж день весілля. Ваш шлюб стане найбільш священною подією у житті і, сподіваюся, він відбудеться у святому храмі—найбільш священній будівлі Небесного Батька тут, на землі. Якщо ви дійсно усвідомлюєте природу завітів, які укладете, ваш одяг буде відображенням цього. Сподіваюся, що наречена вибере білу храмову сукню з таким корсажем і рукавами, під які можна буде одягнути храмовий одяг. Ви це зробите заради церемонії ендаументу і завітів, які укладете, готуючись до церемонії запечатування. Одяг нареченого і його зовнішність мають бути акуратними і чистими. Ви не одягнете у храм пом’яту сорочку або мішкуваті штани.
Коли прийде той день, ви укладете святі завіти з Небесним Батьком. Коли ви благоговійно станете на коліна навколо олтаря перед Богом, у вас буде бажання виглядати найкращим чином.
Батьки! Подібно до феї, хрещеної матері Попелюшки, яка допомогла їй підготуватися до балу, ви можете допомагати вашим синам і дочкам. Допоможіть їм зрозуміти важливість завітів, які вони укладуть. Шанування завітів, починаючи з тих, які ми уклали під час хрищення, впливає на те, ким ми є і що робимо, включаючи те, що кажемо, яку музику слухаємо і який одяг носимо. Коли ми укладаємо завіти і дотримуємося їх, то залишаємо світ і входимо в царство Боже. Наш зовнішній вигляд повинен це відображати.
Перш ніж іти до храму чи то для укладання шлюбу, чи отримання ендаументу або виконання роботи за померлих, зупиніться на мить і поставте собі такі запитання: “Якби Господь прийшов сьогодні до храму, то що б я одягнув? У якому б вигляді я хотів постати перед Ним?” Відповідь є очевидною. Ви б хотіли виглядати і почувати себе найкращим чином.
Поставте таке ж саме запитання, коли йтимете в неділю до церкви у свій дім зборів. Там ви поновите свої завіти хрищення, приймаючи причастя. Пам’ятайте, ви йтимете в дім Господа, який було освячено для того, щоб поклонятися Йому.
Зовнішній вигляд—беззвучне послання
Уявіть, що ви дивитеся п’єсу. На сцену виходить актор у костюмі клоуна, але починає грати головну роль. Ви починаєте думати, що тут щось не так: якась помилка з костюмами або постановкою.
А тепер подумайте, як недоречно виходити на вулицю або йти до церкви в такому одязі, що не виявляє вашої справжньої духовної сутності. Наша зовнішність і поведінка несуть інформацію. Яку інформацію ми повідомляємо? Чи йдеться у ній про те, що ми діти Божі? Коли ми йдемо до церкви або до храму, важливо одягнутися так, аби показати свою готовність поклонятися, щоб показати, що ми розумово і духовно готові запросити Духа завжди бути з нами.
Багато років тому як батько і єпископ у Церкві я не міг дати розумного пояснення тому, чому деякі молоді люди одягаються в одяг крикливих кольорів і нескромних фасонів, виявляючи своє різке несприйняття скромного, стриманого стилю в одязі й традиціях. Потім я зрозумів усю іронію того, що суворе дотримання цими молодими людьми ексцентричності в стилі одягу вимагає набагато більшого послуху й підпорядкування правилам, встановленим всередині цієї групи, ніж того вимагає суспільство в цілому.
Коли ми одягаємося так, щоб привернути увагу, то Дух віддаляється від нас. Наша поведінка змінюється, коли ми одягаємося заради того, щоб привернути увагу світу. Більше того, те, що ми носимо, впливатиме на ставлення людей до нас.
Подумайте, чому місіонери одягаються консервативно: це або блузка і спідниця, або костюм і біла сорочка з краваткою. Як би люди відреагували, коли б у місіонера була неохайна зачіска або він був у джинсах, шльопанцях і футболці з кричущим написом? Та людина могла б запитати: “І це представник Бога?” Важко розраховувати, що людина захоче почати з таким місіонером серйозну розмову про мету життя або Відновлення євангелії.
Звичайно ж, ми не повинні постійно одягатися, як місіонери. Безумовно, бувають випадки, коли доречно одягнути скромний неформальний одяг. Суть ось у чому: те, як ми одягаємося, впливає на те, як люди ставляться до нас. Це також вказує на бажання нашого серця і духу.
Наш зовнішній вигляд відображає наші внутрішні почуття. Ми виявляємо любов і повагу до себе та інших своїм ставленням, мовою та одягом. Ми виявляємо любов і повагу до церковних провідників та членів приходу або філії, коли розмовляємо і поводимося, не привертаючи до себе непотрібної уваги. Ми виявляємо любов і повагу до друзів і знайомих, коли наша мова, одяг і поведінка не є брутальними або надто неформальними. І ми виявляємо любов і повагу до Господа, коли наш одяг і поводження є скромними. “По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою” (Іван 13:35).
Зодягнутися в “повну Божу зброю”
Коли ми знаємо, що ми—діти Бога і розуміємо, що наш зовнішній вигляд впливає на нашу духовність, а, зрештою, і на поведінку, тоді скромний одяг і поведінка стануть виявом поваги до Бога, до самих себе і до людей навколо нас.
Мій батько, який був художником, допоміг мені це зрозуміти, коли я був ще хлопчиком. Він намалював зображення лицаря у повному спорядженні і підписав головні складові “повної Божої зброї”, як описано в Писаннях (див. Ефесянам 6:11–17; УЗ 27:15–18). Той малюнок висів у моїй кімнаті і нагадував про те, що слід робити, аби залишатися вірними й відданими євангельським принципам.
Так само, як ми “одягаємо” Божу зброю, ми “одягаємо” свій одяг, що служить захистом для нас та інших. Одягаючи себе у скромний одяг і скромні вчинки—милість, доброту, смирення, терпіння і милосердя,—ми будемо мати супровід Духа і позитивно впливатимемо на людей навколо нас (див. Колосянам 3:12, 14).
Чи ми рішучо налаштовані бути святими в царстві Бога, чи ми більш затишно почуваємо себе на шляхах світу? В кінцевому результаті те, як ми одягаємося, значною мірою впливає на наш послух у виконанні заповідей і на відданість завітам. Скромний одяг буде грати вирішальну роль у наших щоденних стосунках і поведінці. Часом наш одяг може навіть визначати, ким будуть наші друзі та знайомі, таким чином впливаючи на те, чи ми живемо гідно благословень, що приносять щастя у цьому світі та у вічності.
Моя гаряча молитва про те, щоб ми дотримувалися завітів і були скромними в одязі та поведінці під час відвідування церкви, поїздки до храму та у щоденному житті. Таким чином, ми будемо виявляти повагу до себе, своїх батьків, церковних провідників та інших людей, і ми будемо виявляти благоговіння нашому Небесному Батькові й завжди мати поруч духа.