Тиждень Бена
“Господь благословив день суботній, і освятив його” (Moсія 13:19).
Бен поклав руку на валізу, яка стояла поруч з ним у машині. Мама і тато везли його в дім дідуся. Бен проведе у дідуся цілий тиждень. Ні братів, ні малої сестри—лише Бен і дідусь.
Бен розмовляв з дідусем про те, як вони разом проведуть тиждень. Дідусь сказав, що цей тиждень є тижнем Бена і вони робитимуть усе, що Бен любить найбільше. Бен подивився у вікно. Чи нічого він не забув? Він поклав свого капелюха для рибалки, який приносить щастя, сонцезахисні окуляри й улюблені книги.
“А тепер не забудь,—сказала мама з переднього сидіння,—що дідусь не належить до нашої Церкви. Він—хороша людина і добрий дідусь. Але дещо в його домі буде здаватися тобі не таким”.
“Що саме?” Бен знав, що його дідусь не ходив до церкви. Але він не знав, як це буде відрізнятися.
“Може, тобі доведеться нагадати йому, що ти не п’єш холодний чай”,—сказав тато.
“Добре”,—відповів Бен.
“Ти не зможеш піти до церкви в неділю, але ти можеш зберігати Суботній день у святості іншим чином”,—сказала мама.
“Я так і зроблю”,—сказав Бен.
Коли вони під’їхали до дідусевого дому, той чекав на них на ґанку. Бен першим вийшов з машини. “Дідусю!”
“Як справи у мого улюбленого семирічного хлопчика?—дідусь міцно обійняв Бена.—Ти вже готовий до свого особливого тижня? Тобі доведеться вибрати, що ми будемо робити разом”.
“Ми можемо піти на рибалку?—запитав Бен.—Я привіз свого капелюха для рибалки, який приносить щастя”.
“Звичайно, можемо”,—сказав дідусь.
“А ми можемо піти до зоопарку?—запитав Бен.—Я привіз сонцезахисні окуляри”.
“Звичайно, можемо”,—сказав дідусь.
“А почитати разом можемо?—запитав Бен.—Я привіз свої улюблені книги”.
“Звичайно, можемо,—відповів дідусь.—А ще я думаю, що нам потрібно буде поїхати за покупками, щоб ти вибрав собі іграшку”.
“Ого,—сказав Бен,—це буде надзвичайний тиждень!”
У п’ятницю дідусь з Беном пішли на рибалку.
В суботу дідусь з Беном пішли в зоопарк.
Наступного дня дідусь приготував на сніданок млинці. “Сьогодні день покупок”,—сказав дідусь.
“Ура!—вигукнув Бен.—А яку іграшку ти мені купиш?”
Тоді Бен згадав, що то була неділя. Як йому пояснити дідусеві, що не можна купувати в неділю?
Після сніданку Бен помолився у себе в кімнаті. Він попросив Небесного Батька допомогти пояснити дідусеві про дотримання Суботнього дня у святості.
Після молитви Бен сів на ліжко. Дідусь покликав Бена: “Я взуваюся і ми можемо виходити”.
Бен глибоко вдихнув і піднявся. Він побачив, що дідусь зав’язує шнурки туфель.
“Дідусю, дякую, що взяв мене на рибалку й до зоопарку. Але, мабуть, сьогодні нам треба перепочити”.
“Що ти маєш на увазі?—запитав дідусь.—Я обіцяв повести тебе в магазин”.
“Я знаю, але чи не могли б ми зробити це іншого дня?”
“Ти в порядку? Ти захворів?”
“Ні, дідусю,—сказав Бен.—Сьогодні неділя. У нас вдома ми не ходимо за покупками в неділю”.
Дідусь нічого не казав.
“Ми можемо залишитися вдома?—запитав Бен.—Ми можемо піти на прогулянку. Ми можемо читати книжки”.
Дідусь посміхнувся Бенові. “Звичайно,—сказав він.—Це твій тиждень, тому тобі вибирати”.
Бен сильно обійняв дідуся. “Я знав, що цей тиждень буде чудовим”,—сказав він.
Ілюстрації Крейга Степлі.