Вчитися служити людям

Хейді С. Свінтон

Томас Спенсер Монсон був названий на честь свого дідуся Томаса Конді. Юний Томмі засвоїв багато уроків від свого дідуся, який жив усього через кілька будинків від нього. Найкраще він запам’ятав урок про те, як служити людям.

Якось, коли Томмі було близько восьми років, він сидів зі своїм дідусем на лаві-гойдалці, що була на ґанку. На тій же вулиці жив старенький дідусь з Англії. Його звали Роберт Дікс, але більшість сусідів звали його просто “Старим Бобом”. Він був удівцем і був бідним.

Старий Боб зайшов на ґанок і сів на лаву-гойдалку разом з Томмі та його дідусем. Він сказав, що маленький глинобитний будиночок, де він жив, підлягає зносу. У нього не було ні рідних, ні грошей, і йому нікуди було йти.

Томмі подумав, як же його дідусь відреагує на цю сумну історію. Його дідусь заліз у свою кишеню і дістав невеличкий шкіряний гаманець. Звідти він витягнув ключ і поклав його в руку Старого Боба. “Пане Діксе,—з ніжністю сказав він,—ви можете перенести свої речі у той мій порожній будинок, що стоїть поруч. Вам за це нічого не треба платити, і ви можете жити там, скільки захочете. І пам’ятайте, ніхто ніколи не вижене вас звідти”. На очі Старого Боба навернулися сльози.

Матір Томмі також навчала його, як любити і служити людям. Кожної неділі до того, як подати вечерю, матір Томмі накладала в тарілку м’ясо, картоплю та підливку для Старого Боба. Іноді туди також додавався шматок смачного маминого торту з різнокольоровими коржами рожевого, зеленого і білого кольору та шоколадною глазур’ю. Завдання Томмі полягало в тому, щоб відносити цю вечерю Старому Бобу.

Спочатку Томмі не розумів, чому він не міг спочатку поїсти, а потім уже віднести тарілку. Але він ніколи не скаржився. Він швидко біг до будинку Старого Боба, намагаючись не впустити тарілку. Потім він схвильовано чекав, поки Старий Боб повільно підійде до дверей.

Після цього вони обмінювалися тарілками—чистою тарілкою Боба з минулої неділі та тарілкою Томмі з насипаною їжею. Тоді Боб пропонував монетку як плату за доброту.

Відповідь Томмі завжди залишалася незмінною: “Я не можу прийняти гроші. Мама мене відлупцює”.

Старенький пан гладив біляве волосся Томмі і казав: “Хлопчику мій, у тебе прекрасна мати. Передай їй мою подяку. Коли Томмі передавав своїй матері похвалу від Старого Боба, на її очах блищала сльоза.

Виявляти милосердя, безкорисливо допомагати людям, ставити інтереси інших на перше місце та бути гарними друзями і гарними сусідами—все це мало велике значення в домівці Монсонів. Ці якості стали визначальними рисами в житті Президента Монсона.

Чим ви схожі на Президента Монсона?

Що у вас є спільного з пророком? Нижче наведені факти, що описують дитинство Президента Монсона. Поставте позначки в клітинках поруч з тим, що вас об’єднує.

У нього була старша сестра.
Він був другою дитиною в сім’ї.
Він народився в неділю.
Він був найстаршим братом у своїй сім’ї.
У нього було прізвисько (див. далі).
У нього було п’ять братів і сестер.
Його тато часто готував йому сніданок.
В юному віці він отримав свідчення про євангелію.
Йому подобалося домашнє морозиво.
У нього був читацький квиток.
Йому подобалося грати з двоюрідними братами і сестрами.
Він любив проводити час зі своїм дідусем.
Він жив недалеко від залізничних колій.
Він виконував доручення матері.
Він був охрищений у віці восьми років.□ Йому подобалося рибалити.

Імена та прізвиська

Підберіть для кожної з ситуацій відповідне ім’я або прізвисько Президента Монсона.

Ситуація	Ім’я або прізвисько
1. Так у дитинстві його називали в церкві і в школі.	а. Тато
2. Так члени Церкви називають його сьогодні.	б. Невгамовний Уіллі
3. Так називають його онуки.	в. Том або Томмі
4. Так його називають власні діти.	г. Томас Спенсер Монсон
5. Прізвисько, дане йому мамою, тому що він хотів постійно чимось займатися, а не сидіти на місці.	ґ. Президент Монсон
6. Його повне ім’я, яке використовувалося під час його хрищення.	д. Дідусь

Чи маєш ти прізвисько, яке говорить про тебе щось особливе?

Відповіді

Ілюстрація ПОЛА МАННА; фотографія люб’язно надана родиною Монсонів