Послання візитного вчителювання
Діяти в час нужди
З молитвою вивчіть поданий матеріал і, якщо це доречно, обговоріть його з сестрами, яких ви відвідуєте. Звертайтеся до запитань, які допоможуть вам зміцнити ваших сестер і перетворити Товариство допомоги на активну частину свого власного життя.
Віра, сім’я, допомога
Одна з цілей, яку маємо ми, візитні вчительки,—це допомагати у зміцненні сімей та домівок, щоб сестри, яких ми відвідуємо, могли сказати: “Якщо у мене виникнуть труднощі, я знаю, що візитні вчительки допоможуть мені, не чекаючи, коли їх про це попросять”. Для того, щоб ми могли служити, нам необхідно розуміти проблеми підопічних сестер. Шукаючи натхнення, ми будемо знати, як задовольняти духовні й матеріальні потреби кожної сестри, яку нам доручено відвідувати. Тоді, використовуючи свій час, вміння, таланти, молитви віри, надаючи духовну та моральну підтримку, ми зможемо допомагати, здійснюючи співчутливе служіння в часи хвороби, смерті та за інших скрутних обставин1.
Завдяки звітам візитних вчительок президентство Товариства допомоги визначає тих, хто потребує особливої уваги через фізичні недуги, емоційні розлади, непередбачені випадки, народження дітей, смерть рідних, вади, самотність та інші труднощі. Потім президент Товариства допомоги повідомляє єпископу те, про що вона дізналась. Під його керівництвом вона координує надання допомоги2.
Як візитні вчительки ми можемо мати “велик[у] причину, … щоб радіти” завдяки “благословенн[ю], яке було даровано нам, щоб нас було зроблено знаряддям у руках Бога для виконання цієї великої роботи” (Алма 26:1, 3).
З Писань
Maтвій 22:37–40; Лука 10:29–37; Aлма 26:1–4; Учення і Завіти 82:18–19
З нашої історії
У перші роки існування Церкви кількість членів була невеликою і вони мешкали поруч. Члени Церкви могли швидко надати допомогу, коли хтось її потребував. Зараз кількість членів Церкви перевищує 14 млн. і вони проживають по всьому світу. Візитні вчительки є складовою Господнього плану з надання допомоги всім Його дітям.
“Єдиною системою, яка могла налагодити підтримку і втішення в масштабах настільки великої Церкви у настільки різноманітному світі—це служіння через окремих служителів, які живуть поруч з нужденними людьми,—сказав президент Генрі Б. Айрінг, перший радник у Першому Президентстві.—
… У кожного єпископа і президента філії є президент Товариства допомоги, на якого можна розраховувати,—продовжує він.— У неї є візитні вчительки, які знають труднощі й проблеми кожної сестри. Вона з їхньою допомогою може знати, що відбувається в серцях людей і сімей. Вона може задовольняти потреби й допомагає єпископу у його покликанні надавати підтримку окремим людям і сім’ям”3.
Фотоілюстрація Бредлі Слейда