У що ми віримо
Причастя—пам’ятати Спасителя
Причастя—це священний обряд священства, який виконується кожної неділі. Ісус Христос запровадив цей обряд, коли Він був на землі й відновив його через пророка Джозефа Сміта. “Причасні збори є найбільш священними та найбільш важливими зборами в Церкві,—сказав старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів,—саме завдяки обряду причастя”1.
Господь заповідав нам зустрічатися разом і кожної неділі приймати причастя (див. УЗ 20:75). Носії Ааронового священства благословляють і розносять хліб та воду присутнім на зборах, які приймають причастя на згадку про тіло і кров Ісуса Христа. Роблячи це, вони поновлюють зобов’язання жити за завітами, які вони уклали з Богом під час хрищення. Перш за все вони обіцяють завжди пам’ятати Ісуса Христа, взяти на себе Його ім’я і дотримуватися Його заповідей (див. УЗ 20:77).
Щоб належно підготуватися до прийняття причастя, необхідно покаятися, мати бажання іти за Спасителем і мати “скрушене серце і упокорений дух” (3 Нефій 9:20). Причащаючись, ми отримуємо можливість щонеділі проаналізувати свої вчинки і оновити завіти. Благоговіння і молитва допомагають більш глибоко сприймати цю подію. Люди, які припустилися серйозних гріхів, не повинні причащатися, поки вони не покаються, у тому числі сповідаються перед єпископом чи президентом філії (див. 3 Нефій 18:28–30).
Гідно причащаючись, ми отримуємо великі благословення, такі як прощення гріхів, супровід Святого Духа і освячення—тобто ми стаємо святими—завдяки Спокуті.
-
Ісус Христос запровадив причастя серед Дванадцятьох апостолів у вечір перед Розп’яттям (див. Лука 22:19–20).
-
Після Свого Воскресіння Спаситель запровадив причастя на Американському континенті (див. 3 Нефій 18:1–11).
-
Носії Ааронового священства готують, благословляють і розносять причастя під керівництвом єпископа чи президента філії.
-
Під час причасних зборів ми зосереджуємося на поклонінні й поводимося так, щоб не відволікати інших.
-
Ми згадуємо про життя Спасителя, Його приклад, вчення і Спокуту, коли благоговійно приймаємо причастя.