У що ми віримо

Причастя—пам’ятати Спасителя

Причастя—це священний обряд священства, який виконується кожної неділі. Ісус Христос запровадив цей обряд, коли Він був на землі й відновив його через пророка Джозефа Сміта. “Причасні збори є найбільш священними та найбільш важливими зборами в Церкві,—сказав старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів,—саме завдяки обряду причастя”¹.

Господь заповідав нам зустрічатися разом і кожної неділі приймати причастя (див. УЗ 20:75). Носії Ааронового священства благословляють і розносять хліб та воду присутнім на зборах, які приймають причастя на згадку про тіло і кров Ісуса Христа. Роблячи це, вони поновлюють зобов’язання жити за завітами, які вони уклали з Богом під час хрищення. Перш за все вони обіцяють завжди пам’ятати Ісуса Христа, взяти на себе Його ім’я і дотримуватися Його заповідей (див. УЗ 20:77).

Щоб належно підготуватися до прийняття причастя, необхідно покаятися, мати бажання іти за Спасителем і мати “скрушене серце і упокорений дух” (3 Нефій 9:20). Причащаючись, ми отримуємо можливість щонеділі проаналізувати свої вчинки і оновити завіти. Благоговіння і молитва допомагають більш глибоко сприймати цю подію. Люди, які припустилися серйозних гріхів, не повинні причащатися, поки вони не покаються, у тому числі сповідаються перед єпископом чи президентом філії (див. 3 Нефій 18:28–30).

Гідно причащаючись, ми отримуємо великі благословення, такі як прощення гріхів, супровід Святого Духа і освячення—тобто ми стаємо святими—завдяки Спокуті.

1. Ісус Христос запровадив причастя серед Дванадцятьох апостолів у вечір перед Розп’яттям (див. Лука 22:19–20).

2. Після Свого Воскресіння Спаситель запровадив причастя на Американському континенті (див. 3 Нефій 18:1–11).

3. Носії Ааронового священства готують, благословляють і розносять причастя під керівництвом єпископа чи президента філії.

4. Під час причасних зборів ми зосереджуємося на поклонінні й поводимося так, щоб не відволікати інших.

5. Ми згадуємо про життя Спасителя, Його приклад, вчення і Спокуту, коли благоговійно приймаємо причастя.

Посилання

1. Даллін Х. Оукс, “Причасні збори і причастя”, Ліягона, лист. 2008, с. 17.

Щоб знайти більше інформації, див. 1 Коринтянам 11:23–30; Учення і Завіти 27:2.

“Ми визнаємо, що всі робимо помилки. Кожному з нас необхідно сповідатися Небесному Батькові та людям, яких ми могли образити, у своїх гріхах і помилках, та облишити їх. Суботній день надає нам чудову можливість піднести ці—наші священнодійства—Господу”.

Старійшина Л. Том Перрі, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, “Суботній день і причастя”, Ліягона, трав. 2011, с. 8.

Відповідь на запитання

Ті, хто не знає, як проводяться наші недільні збори, можуть задумуватися, чи дозволяється людям іншої віри приходити на наші збори поклоніння і приймати причастя. Ми всіх запрошуємо приходити з нами до церкви. Мета причастя—допомогти членам Церкви оновити свої завіти, але якщо причащання допомагає гостям у поклонінні, вони можуть причащатися.

Внизу: Остання вечеря, художник Саймон Дьюї; справа: Остання вечеря, художник Карл Генріх Блох, використовується з дозволу Національного історичного музею у Фрідеріксборзі в Гіллероді, Данія, копіювання заборонено; малюнки Дела Персона; фотоілюстрація Едвіна Редріно, Роберта Мілна і Крістіни Сміт