2012
Я уявила себе в храмі
Серпень 2012 р.


Я уявила себе в храмі

Я уявила себе в храмі

Ілюстровано Крейгом Стейплі

Симпатичний співробітник запросив мене на побачення, однак він не був членом Церкви, а я мала мету—укласти храмовий шлюб.

Ще дівчинкою я мріяла про вічну сім’ю. Мені було 12, коли моя сім’я запечаталася в храмі Сан-Паулу, Бразилія. Я дуже добре пам’ятала, як стояла із сім’єю навколо олтаря у храмі і мене разом з моїми братами і сестрами запечатали до батьків на час і на всю вічність. Я знала, що саме таку сім’ю я хочу створити. Біля свого ліжка я помістила фотографію храму в Сан-Паулу і кожного вечора дивилася на неї, поновлюючи зобов’язання мати лише вічну сім’ю.

Минуло кілька років, і я працювала у комерційному відділі великої компанії. Якось наш менеджер познайомив мене з новим співробітником. То був високий юнак з прекрасними блакитними очима, лагідною усмішкою і дуже модно одягнений.

Я не могла повірити, коли через якийсь час він почав до мене залицятися. Я почувалася на сьомому небі! Під час першого побачення я з радістю дізналася, що він грав на барабанах у одній досить успішній групі музикантів. Я також побачила, що він курить і випиває, але заспокоювала себе тим, що він не є членом Церкви, тому для нього це прийнятно.

Коли того вечора я повернулася додому, я думала лише про того гарного хлопця. Але коли я стала на коліна помолитися, то побачила зображення храму, і мене огорнуло дивне почуття. Я не звернула на нього уваги і лягла спати.

Наступного дня, коли ми пішли на побачення, мені вже було неприємно від думки, що він випиває і курить. Мені було соромно сидіти за столом, на якому стояла випивка, хоча я до неї й не доторкалася. Коли він спробував мене поцілувати, спочатку я була щаслива, а потім—розчарована. Коли я відчула в його подиху запах цигарок і алкоголю, то Його спроба так і залишилася спробою!

Того вечора, ставши на коліна помолитися, я дивилася на зображення храму. Я подумала, що той юнак не є тим чоловіком, який може повести мене до храму, щоб укласти вічний шлюб.

Я лягла і заснула лише після того, як з радістю подумала про свою мету—вийти заміж за гідного юнака, з яким я зможу створити вічну сім’ю.

Хоча барабанщик і залишався дуже привабливим, однак його романтичний вигляд більше мене не вражав. Я знала, який шлюб я хочу.

Через рік я уклала шлюб у храмі Сан-Паулу з гідним носієм священства, якого я кохаю. Було варто почекати на того вірного молодого чоловіка, який разом зі мною міг отримати це прекрасне благословення від Господа.