Послання Першого Президентства
Чи ми готові?
Президент Томас С. Монсон
У місцевості, де я колись жив і служив, Церква мала птахоферму. На ній, головним чином, працювали волонтери з місцевих приходів. Більшість часу птахоферма успішно працювала, постачаючи до комори єпископа десятки тисяч свіжих яєць та сотні фунтів курячого м’яса. Проте траплялися випадки, коли, волонтерська робота на фермі закінчувалася не лише мозолями на долонях, але і сумом у серці та розумі.
Наприклад, я завжди пам’ятатиму час, коли ми зібрали молодих чоловіків у Аароновому священстві для весняного прибирання. Наша сповнена ентузіазмом та енергією юрба зібралася на місці проведення служіння і заповзято почала виривати бур’ян, збирати у великі купи сміття та все це спалювати. У світлі яскравого багаття ми їли хот-доги і вітали один одного з добре зробленою роботою.
Проте виникла одна велика неприємність. Шум та багаття настільки налякали 5000 полохливих несучок, що більшість з них несподівано почали линяти і перестали нестися. З того часу ми мирилися з тим, що у нас було трохи бур’яну, але багато яєць.
Жоден член Церкви, який допомагає піклуватися про нужденних, ніколи не забуває і не жалкує про це. Працелюбність, заощадливість, самозабезпечення і здатність вділяти іншим не є для нас новими.
Ми повинні пам’ятати, що найкраща система створення комор із запасом продуктів—це коли кожна сім’я у Церкві матиме запас продуктів, одягу і, там, де це можливо, інших необхідних речей.
Звичайно, можуть бути часи, коли наші члени Церкви потребуватимуть допомоги від Церкви. Господня комора—це час, таланти, навички, співчуття, посвячені матеріали і кошти вірних членів Церкви. Ці ресурси доступні єпископу для надання допомоги нужденним.
Ми закликаємо всіх святих останніх днів бути заощадливими у плануванні, вести скромний спосіб життя та уникати надмірних або непотрібних боргів. Набагато більше людей змогло би протистояти хвилям економічних потрясінь у своєму житті, якби вони мали запас продуктів і одягу та не мали боргів. Сьогодні ми бачимо, що багато людей виконують цю настанову навпаки: вони мають запас боргів і не мають продуктів.
Я повторюю те, що проголосило Перше Президентство кілька років тому:
“Святим останніх днів упродовж багатьох років радили підготуватися до важких часів, заощаджуючи потроху кошти. Таке заощадження надзвичайно сприяє вашій безпеці і благополуччю. На кожній сім’ї лежить відповідальність самій, наскільки це можливо, забезпечувати свої власні потреби.
Де б ви не жили у світі, ми закликаємо вас готуватися до важких часів, оцінюючи свій фінансовий стан. Ми наполягаємо на тому, щоб ви були скромні у своїх видатках; дисциплінуйте себе, роблячи покупки, аби уникати боргу. Сплачуйте борги відразу, як тільки зможете, і звільняйтеся від цього тягаря. Регулярно відкладайте невеликі суми, щоб поступово складати собі заощадження”1.
Чи готові ми до непередбачених ситуацій у житті? Чи вдосконалюємо свої навички? Чи живемо економно? Чи маємо під рукою резервний запас? Чи виконуємо заповіді Бога? Чи втілюємо в життя вчення пророків? Чи готові вділити від свого майна бідним і нужденним? Чи чесні ми з Господом?
Ми живемо у складні часи. Часто ми не знаємо майбутнього, тому нам слід бути готовими до непередбачуваного. Коли приходить час приймати рішення, час підготовки вже скінчився.
Як навчати з цього послання
Обміркуйте потреби тих, кого ви відвідуєте; подумайте, як ви можете їм допомогти самостійно займатися працевлаштуванням, фінансами, запасом продуктів або підготовкою до непередбачених ситуацій. Подумайте, чого ви можете їх навчити, наприклад: городництву чи вмінню розпоряджатися фінансами, щоб дати змогу виконувати пораду Президента Монсона.
Ідеї щодо того як навчати цього послання молодь та дітей, містяться на с. 6.