Чому я люблю Книгу Мормона

Стів Рахаві, Каліфорнія, США

Приблизно 30 років тому я вперше приїхав до Юти. Стиль мого життя важко було назвати християнським, але я бажав змінитися. Та не знав, як.

Увечері свого другого дня перебування в Юті я зупинився в мотелі в маленькому містечку в південній Юті. Коли адміністратор дала мені ключ від кімнати, я запитав, чи вона є святою останніх днів. Вона чемно відповіла: “Так”. З сяючою усмішкою вона додала: “Чи ви вже читали нашу чудову книгу—Книгу Мормона?” Відчуваючи подив і зацікавленість, я відповів, що ще не читав.

“У вашій кімнаті є примірник,—продовжувала вона.— У цьому місті для вас немає нічого цікавого, тож ви можете ознайомитися з цією чудовою книгою”.

Я подякував їй і відніс багаж у свій номер. Зайшовши, я відразу ж побачив на поличці темно-коричневу книгу в паперовій обкладинці під назвою Книга Мормона.

Я навмання відкрив книгу десь посередині і прочитав кілька віршів, але мій розум їх не сприйняв. Я нічого не зрозумів. Розчарований, я поклав книгу і вийшов з номера, відчуваючи порожнечу. Я їздив на машині, поки не знайшов бар—темне неприємне місце. Зайшовши всередину, я відразу ж відчув себе нещасним, самотнім і позбавленим надії. Кілька хвилин я постояв там, а потім розвернувся і швидко вийшов, прийнявши рішення ніколи знову не марнувати навіть миті свого життя в будь-якому барі.

У піднесеному настрої я повернувся в номер мотелю і взяв Книгу Мормона. Я став на коліна перед Господом, про Якого так мало знав, і благав Його змилуватися наді мною. Я просив Його простити мені той безлад, на який я перетворив своє життя, і допомогти зрозуміти те, що я прочитаю у Книзі Мормона, аби знати, чи Джозеф Сміт був істинним пророком і чи Мормонська Церква є дійсно для мене.

Я благоговійно відкрив книгу і прочитав перший вірш, який побачив: “Я уславляю прямоту; я уславляю істину; я уславляю мого Ісуса, бо Він викупив мою душу від пекла” (2 Нефій 33:6). Моє серце палало і котилися сльози. Слова були сповнені чудовим світлом надії—світлом Ісуса Христа, Який запрошував мене прийти до Нього.

Плачучи, я знову став на коліна у молитві, благаючи Господа вести мене. Потім я відкрив Книгу Мормона знову і почав читати з першого розділу книги 1 Нефія. Я був вражений незрівнянною силою, чистотою та істинністю слів і свідчення Нефія. Я читав до 2 годин ночі, і поки я читав, Господь відкривав моє розуміння.

Через шість місяців я охристився і став членом цієї чудової, істинної Церкви. Я знаю, що Господь благословив мене можливістю знайти і прочитати Книгу Мормона—книгу, яка стала основою моєї віри і свідчення в Ісуса Христа.

У номері на поличці я побачив темно-коричневу книгу в паперовій обкладинці під назвою Книга Мормона.