Коли ваші друзі хочуть дізнатися Чому?
Чим краще ви розумієте інших, тим краще ви можете допомогти їм зрозуміти ваші норми.
17-річній Кеті Р. з Аризони, США, часто доводилося пояснювати своїм родичам певні речі, які вона, як свята останніх днів, робила або не робила.
“Я пам’ятаю, як одного дня розмовляла зі своєю тіткою,—розповідає Кеті.— Вона сказала: “У твоїй Церкві не дозволяють ні курити, ні випивати. Це правда?” Я відповіла, що Церква навчає про шкоду від алкоголю і куріння, але Небесний Батько дав мені свободу вибирати. Знаючи те, що я знаю, я обираю не курити і не пити”.
Кеті каже, що у її випадку така відповідь була кращою, ніж просто сказати: “Тютюн і алкоголь суперечать моїм нормам”, хоча іноді й така відповідь може бути абсолютно доречною.
“Моя тітка вважає, що церкви змушують людей бути слухняними, тож коли я пояснила, що ми маємо свободу волі, вона по-справжньому зацікавилася тим, що я сказала,—розповідає Кеті.— Коли я пояснила, що мені потрібно було встановити особисту ціль не курити і не пити, вона охоче погодилася підтримувати мене”.
Діліться знаннями, дбаючи про інших
Як ми бачимо з прикладу Кеті, вам буде легше розповідати про церковні норми іншим людям, якщо ви почнете запитувати себе, що самі знаєте про людей, з якими розмовляєте. Що спонукає їх ставити запитання? Чи їм просто цікаво знати, у що ви вірите? Чи вони ставлять прямі запитання і шукають пряму відповідь, а може вони обережні у запитаннях, сподіваючись, що ви зрозумієте їхні наміри до того, як вони довірятимуть вам настільки, щоб прийняти вашу пораду? Що їм цікаво почути?
Дух може навіяти вам думку або відчуття того, що для них буде найпотрібнішим. Якщо так, дійте за спонуканням. Вам не треба проголошувати імпровізований виступ для причасних зборів або заглиблюватися в обговорення доктрини. Підтримуйте розмову. Просто поясніть духовні цілі, які ви поставили для себе, і як ви їх визначили.
Пам’ятайте, що абсолютно доречно дати зрозуміти, що у вас може не бути відповідей на всі запитання, але ви можете познайомити їх з іншими людьми, наприклад, з місіонерами, які можуть допомогти їм знайти те, що вони шукають.
Пам’ятайте, що головне полягає не в тому, що ви хочете сказати, а в тому, що вони готові почути. Дайте можливість кожному з вас висловити свої почуття і просто поділитися своїми віруваннями. Додайте своє свідчення, якщо це доречно, і дайте можливість Святому Духові свідчити про істину. Це найкращий спосіб допомагати іншим зрозуміти, якими є норми і чому ви їх дотримуєтеся. (Див. 1 Нефій 10:17, 19).
Приклад життя за євангелією
Лорен Б. з Франції згадує, як почуваєшся на місці того, хто ставить запитання. Йому було 15 років, коли він вперше прийшов на церковні збори. Він був вражений щасливим виглядом членів Церкви, особливо молоді.
“У мене було багато запитань,—розповідає він.— На відміну від учнів у моїй школі, вони не курили і не пили. А молоді чоловіки і молоді жінки виявляли велику повагу одне до одного. Здавалося, що кожен мав спрямування і мету. І саме це мене дуже приваблювало”.
Він потоваришував з Жаном-Мішелем, якому було 16 років, і його 14-річною сестрою Євою. “Вони пояснили мені, що Слово мудрості містить принципи здорового життя,—пригадує Лорен.— Вони поділилися почуттями про цнотливість і пояснили, що це заповідь від Небесного Батька, Який хоче, щоб ми були вірними чоловіками і дружинами всю вічність.
Вони не лише пояснили мені свої норми, але я безпосередньо побачив, що вони живуть відповідно до своїх вірувань,—каже Лорен.— Коли ви дотримуєтеся заповідей, то відчуваєте щастя, а коли ви щасливі, це допоможе людям знати, чому ви живете у такий спосіб”.
Цей випадок навчив Лорена, що цитування великої кількості норм не є найкращим способом ділитися тим, що ви знаєте. Найкращий спосіб—це жити відповідно до своїх вірувань. Потім, як сказано в Писаннях, “завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас” (1 Петра 3:15).
Недільні уроки
Тема цього місяця: Заповіді