Служіння в Церкві
Дякую, брате Джей
Автор живе в штаті Невада, США.
Я така вдячна за дух, зобов’язання, підготовку і любов незліченної кількості відданих служителів по всій Церкві.
“Завтра неділя”,—сказала я своїй п’ятирічній дочці, коли вона зручно вмостилася у мене на колінах. Вона широко усміхнулася.
“Ой, як добре,—сказала вона.— Тоді я знову побачу брата Джея”.
Моє серце сповнилося вдячністю. Я була така вдячна люблячому, дбайливому вчителю Початкового товариства, завдяки якому наш перехід до нового приходу після переїзду був набагато легшим. Ми залишили свій дім на середньому заході Сполучених Штатів і переселення в іншу місцевість за 2200 км було важким для всієї сім’ї, але особливо для Сізон, яка ще не ходила до школи. Сором’язлива за природою, вона боялася нових ситуацій і їй було боязно іти до церкви, коли ми вперше відвідували наш новий приход.
Брат Джей, лагідний, відданий чоловік, знайшов саме ту пропорцію гумору й любові, щоб завоювати довіру Сізон. У першу ж неділю він нахилився до неї, узяв за руку, поглянув у вічі й сказав: “Привіт, крихітко. Тобі буде весело в нашому класі”.
Минали тижні, і Сізон з більшим нетерпінням чекала на неділю, ніж на будь-який інший день тижня. Як тільки ми приходили до церкви, вона серед присутніх шукала поглядом свого вчителя. Він вітав її усмішкою.
З роками брат Джей не забував вітати кожного свого учня маленькими подаруночками на свята і дні народження. Коли наближався день народження Сізон, найважливішим гостем, якого вона запросила на святкування, був брат Джей.
Чи здогадувався він, яким великим був його вплив у житті нашої маленької донечки? Чи здогадається він коли-небудь, як глибоко сприймали його слова і вчинки його п’ятирічні учні Початкового товариства? Чи міг він знати, як багато значило для мене, мами, те, що він був частиною життя моєї доньки?
Пізніше Сізон перейшла у клас брата Едвардса, і так продовжилося її радісне перебування в Початковому товаристві. Я така вдячна за всіх відданих, добре підготовлених, смиренних чоловіків і жінок, які справили позитивний вплив на життя Сізон.
Вся наша сім’я мала благословення відчувати на собі вплив відданих людей, які служили нам на шляху нашого духовного зростання. Я пригадую надзвичайного провідника групи скаутів, дуже терпеливого порадника у кворумі священиків, терплячого вчителя семінарії і надзвичайне президентство Товариства молодих жінок та дбайливого єпископа.
І хоч скільки благословень не мала б наша сім’я, наш випадок не є унікальним. “Братом Джеєм” могло бути багато людей, бо є багато відданих братів і сестер, чиє служіння торкнулося життя таких сімей, як наша. Ми такі вдячні за їхній дух, відданість, підготовку та любов.
Дякую за незліченну кількість відданих служителів по всій Церкві, які допомагали нашій сім’ї.
З Днем народження!
Фотографія Nikolai Sorokin/Hemera/Thinkstock