Привіт, друзі!
Мене звуть Історія. Я жила у Туркменістані. Це—країна в Центральній Азії. Я люблю читати, малювати і шити. Я люблю дивитися на зірки разом з татом. Я і моя сім’я були єдиними членами Церкви в усій країні!
Одного разу після великої грози загубилася Міссі, кішка мого друга. Ми все обшукали, але не могли її знайти. Я сказала, що ми можемо помолитися. Мої друзі не знали, як, тож я їм показала. Ми всі стали на коліна і кожен промовив свою особисту молитву. Потім ми звелися на ноги і почали шукати знову. Одна дівчинка підбігла до нас і сказала, що знайшла Міссі! Я була рада, що змогла хоч трохи розповісти про євангелію своїм друзям.
Разом зі своєю сестрою Сарією я ходила до школи, де навчаються діти з багатьох країн. Ми любили навчатися одне від одного і розважатися.
Ми з Сарією запрошували до себе друзів погратися. Ми розмальовували, виготовляли поробки і влаштовували пікніки. На Різдво разом з друзями, які жили по сусідству, ми організовували виставу.
Оскільки ми були єдиними членами Церкви, церква була у нас вдома. Ми проводили причасні збори, музичні заняття, спільні заходи і уроки Початкового товариства. Я грала на піаніно під час музичних занять.