Знати, любити і зростати
Давайте ж усі зрозуміємо свою роль у цій величній роботі служіння, щоб стати більш схожими на Нього.
У 2016 році Хор скинії на Храмовій площі приїхав відвідати Нідерланди і Бельгію. І оскільки я брав участь у цій захоплюючій події, я мав можливість двічі насолодитися їхніми виступами.
Під час їхнього виступу я думав про те, наскільки приголомшливою справою є перевезення хору такого розміру. Мене заінтригував великий гонг, перевозити який було складно і, можливо, дорого у порівнянні зі скрипкою, трубою або іншими інструментами, які легко можна носити в руках. Але беручи до уваги фактичне використання цього гонга, я побачив, що по ньому ударяли лише кілька разів, у той час як менші за розміром інструменти використовувалися протягом більшої частини концерту. Тоді я зрозумів, що без звуку гонга, концерт був би іншим, тож зусилля, докладені на те, щоб перевезти цей великий гонг через океан, були варті того.
Іноді ми можемо відчувати, що, подібно до того гонга, ми здатні лише на те, щоб зіграти маленьку роль у концерті. Але дозвольте мені сказати, що ваше звучання все змінює.
Нам потрібні всі інструменти. Дехто з нас легко навчається і є успішним у школі, а в інших є художні таланти. Дехто щось проектує і будує, або доглядає когось, захищає чи навчає інших. Усі ми потрібні, щоб зробити цей світ різнокольоровим і значущим.
До тих, хто відчуває, що їм немає чого запропонувати, або вважає, що не є важливим чи цінними для когось, до інших, хто, можливо, відчуває себе на вершині світу, та до всіх тих, хто знаходиться між ними, я хотів би звернутися з цим посланням.
Де б ви не знаходилися на шляху життя, дехто з вас, можливо, відчуває себе настільки переобтяженим, що навіть не вважає, що перебуває на цьому шляху. Я хочу запросити вас вийти з темряви на світло. Світло євангелії дасть тепло і зцілення та допоможе вам зрозуміти, ким ви насправді є і якою є ваша мета у житті.
Дехто з нас блукав забороненими шляхами, намагаючись знайти щастя там.
Люблячий Небесний Батько запросив нас ходити шляхом учнівства і повернутися до Нього. Він любить нас досконалою любов’ю1.
Яким є шлях? Шлях полягає в тому, щоб допомогти одне одному зрозуміти, ким ми є, служачи одне одному.
Для мене служіння—це виявлення божественної любові2. Саме так ми створюємо оточення, в якому і той, хто дає, і той, хто отримує, здобувають бажання покаятися. Іншими словами, ми змінюємо напрямок, наближаємося до нашого Спасителя, Ісуса Христа, і стаємо більш схожими на Нього.
Наприклад, не потрібно весь час казати своєму подружжю або дітям, як вони можуть стати кращими; вони вже знають це. Саме завдяки створенню атмосфери любові вони отримують сили робити необхідні зміни у своєму житті і стати кращими людьми.
У такий спосіб покаяння стає щоденним процесом вдосконалення, що може включати вибачення за погану поведінку. Я пам’ятаю і все ще потрапляю в ситуації, коли надто швидко засуджував чи не квапився вислухати. І в кінці дня, під час особистої молитви, я відчував люблячу пораду з небес покаятися і стати кращим. Атмосфера любові, яку спочатку створювали мої батьки, брат і сестри, а пізніше моя дружина, діти і друзі, допомагала мені стати кращою людиною.
Усі ми знаємо, в чому можемо бути кращими. Не потрібно постійно нагадувати про це одне одному, але потрібно любити одне одного і служити одне одному, і завдяки цьому створювати клімат готовності до змін.
У цій самій атмосфері ми дізнаємося, ким ми насправді є і якою буде наша роль в останньому розділі світової історії перед Другим пришестям Спасителя.
Якщо вас цікавить, якою буде ваша роль, я хотів би запросити вас знайти місце, де ви можете усамітнитися, і попросити у Небесного Батька знання про те, яку роль відігравати вам. Відповідь, ймовірно, приходитиме поступово, а потім і ясніше, коли ми більш впевнено станемо на шлях завітів і служіння.
Ми постали перед деякими з тих самих труднощів, з якими зіштовхнувся і Джозеф Сміт, перебуваючи “серед війни слів і зіткнення думок”. Читаючи його власну розповідь, ми знаходимо слова, які він часто казав собі: “Що ж робити? На боці якої секти правда? Чи, може, вони всі помиляються? Чи, може, лише одна з них істинна? Як я можу дізнатися про це?”3
Завдяки тим знанням, які він знайшов у Посланні Якова, в якому сказано: “Якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,—і буде вона йому дана”4, Джозеф зрештою “вирішив звернутися до Бога”5.
Далі ми читаємо, що “це була перша в [його] житті спроба помолитися вголос, бо досі, незважаючи на всі свої щиросердні хвилювання, [він] ще ніколи вголос не молився”6.
Ми теж можемо бути в подібній ситуації, коли вперше звертаємося до нашого Творця у спосіб, в який ніколи не зверталися раніше.
Завдяки спробі Джозефа, йому явилися Небесний Батько і Його Син, Ісус Христос, назвавши його на ім’я, і в результаті цього ми маємо набагато ясніше розуміння того, ким ми є і що ми дійсно є важливими.
Далі ми читаємо, що у ніжному підлітковому віці Джозефа “переслідували навіть ті, кому б належало бути [його] друзями, [і хто мав би] ставитися до [нього] з добрим серцем”7. Ми так само можемо очікувати на певну протидію, перебуваючи на шляху учнівства.
Якщо зараз ви відчуваєте, що не можете увійти до складу оркестру, а шлях покаяння здається вам важким, будь ласка, знайте: якщо ми триматимемося його, тягар буде знято з наших плечей і знову засяє світло. Небесний Батько ніколи не залишить нас, якщо ми прагнемо до Нього. Ми можемо впасти і підвестися, і Він зчистить бруд з наших колін.
Декого з нас поранено, але в аптечці Господа достатньо великі бинти, щоб перемотати ними всі наші рани.
Тож, це та любов, та досконала любов, яку ми також називаємо милосердям або чистою любов’ю Христа8, яка потрібна в наших домівках, де батьки служать своїм дітям, а діти—своїм батькам. Завдяки цій любові серця буде змінено і з’явиться бажання чинити Його волю.
Саме ця любов потрібна у наших стосунках одне з одним, як дітей нашого Небесного Батька і членів Його Церкви, і вона дозволить нам використовувати всі музичні інструменти в нашому оркестрі, аби ми могли чудово виступити разом з ангельськими небесними хорами, коли Спаситель прийде знов.
Це та любов, те світло, яке має світити і наповнювати світлом наше оточення у нашому повсякденному житті. Люди помітять це світло і потягнуться до нього. Це та місіонерська робота, яка спонукатиме інших “прийти і побачити, прийти і допомогти, а також прийти і залишитися”9. Будь ласка, отримавши своє свідчення про цю величну роботу і нашу роль в ній, давайте радіти разом з нашим улюбленим пророком Джозефом Смітом, який проголосив: “Бо я бачив видіння, я знаю це і я знаю, що Бог це знає, і я не можу та й не смію зрікатися цього”10.
Я свідчу вам, що я знаю, хто я, і дійсно знаю, ким ви є. Усі ми діти Небесного Батька, Який любить нас. І Він послав нас сюди не для того, щоб ми зазнали невдачі, а щоб зі славою повернулися до Нього. Аби всі ми могли зрозуміти свою роль у цій величній роботі зі служіння, щоб стати більш схожими на Спасителя, коли Він знову прийде, я молюсь в ім’я Ісуса Христа, амінь.