Приклади відваги
Сон Ентоні
Ентоні був дуже здивований, коли прокинувся. Уже втретє йому снився один і той самий сон! У своєму сні високий чоловік показував йому красиву будівлю. Що б це могло означати?
Будучи шкільним учителем, Ентоні побував у багатьох місцях поза своїм селом у Нігерії. Будівля у його сні не була схожа ні на що, бачене ним доти. Можливо, її в дійсності немає. Але було в ній щось особливе.
Минали роки, Ентоні не переставав думати про свій сон, однак його турбували інші події. У Нігерії почалася війна. Стало дуже небезпечно, тож Ентоні разом з дружиною і дітьми залишалися у своєму будинку. Було важко бути в домі весь день. Ентоні хотілося побачити своїх друзів і учнів.
Одного дня Ентоні знайшов у своєму домі старий журнал. Коли він його відкрив, то побачив щось знайоме. То була красива будівля з його сну! Вона дійсно існувала.
Будівля належала Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Я ніколи не чув про таку церкву раніше,—подумав Ентоні. Він хотів дізнатися про неї більше, але оскільки точилася війна, він все ще не міг виходити з дому. Йому довелося чекати.
Коли війна нарешті закінчилася, Ентоні надіслав листа до Головного управління Церкви в Солт-Лейк-Сіті. Він запитав, чи можна послати місіонерів навчати його і його сім’ю. “Ви можете побудувати вашу церкву в моєму містечку?— писав Ентоні.— Будь ласка, пришліть мені Писання, щоб я міг навчати односельчан”.
Ентоні було сумно, коли він отримав листа з Головного управління Церкви: “На цей момент у нас немає місіонерів у вашій країні”. У ті часи більшість чорношкірих чоловіків не могли мати священство. І Церкви не було майже ніде в Африці.
Але Ентоні умів чекати на час, призначений Господом. Хоча він і не міг ще охриститися, його віра залишалася сильною.
Церква надіслала Ентоні та його сім’ї Книгу Мормона та інші церковні книги. Ентоні вивчав книги і навчав того, про що дізнався, своїх односельчан.
Так багато людей цікавилося євангелією, що Ентоні захотілося мати місце, де всі могли б збиратися.
Біля дороги, обсадженої банановими деревами, Ентоні збудував невелику каплицю з блакитними дверима й жалюзі. На вході було написано: “Нігерійські святі останніх днів”.
Минали роки. Потім одного дня Ентоні дізнався про чудову новину. Бог сказав пророкові, що всі гідні чоловіки можуть мати священство. Церква послала місіонерів до села, в якому жив Ентоні!
Місіонери були здивовані, коли побачили збудовану церкву й так багато людей, готових до хрищення. Вони були вражені вірою Ентоні та його односельчан.
“Шлях був довгим і важким,—сказав Ентоні місіонерам,—але тепер це не має значення. Нарешті ви прийшли”.
Ентоні був першою людиною, охрищеною в річці Екеонумірі в Нігерії. Коли організували нову філію, його було покликано президентом філії. Його дружина Фіделія стала президентом Товариства допомоги. Вони запечаталися разом у храмі через кілька років.
Ентоні продовжував ділитися своєю вірою з іншими. Він часто казав людям, що зернятко євангелії, посіяне в Нігерії, виросте у велике дерево. Світ буде здивований його зростанням.
Ентоні мав рацію. Сьогодні в Нігерії нараховується понад 170 000 членів Церкви і є прекрасний храм! Зернятко євангелії, яке Ентоні допоміг посадити, зараз продовжує зростати по сьому світу.
Мені час від часу снилася прекрасна будівля!
Це і є та прекрасна будівля з мого сну!
Я побудував цю невеличку каплицю, аби ми мали місце для зборів!
Нарешті охрищений!
Ілюстрації Діллін Марш