Приход Убон може це зробити!
Автор живе в місті Ісан, Таїланд.
Члени нашого приходу рідко збираються всі разом, навіть у неділю. Що ми можемо зробити, щоб прийшли всі?
Багатьом членам Церкви в Таїланді важко приходити до церкви через збори у школі, погану погоду (більшість членів церкви їздить на моторолерах) і відстань. Члени мого приходу, який називається Убон, мають ті ж самі труднощі, і навіть більше, через які важко відвідувати церкву.
Однієї неділі я думав, як ми можемо допомогти членам Церкви зрозуміти благословення, які приносить віра в те, що слід частіше приходити разом на богослужіння. У мене з’явилася ідея: “А якщо призначити одну неділю і попросити всіх членів Церкви прийти в той день?” Якби ми змогли всім допомогти прийти в один і той самий день, то члени Церкви дійсно побачили б і відчули силу свого приходу.
Іншим провідникам і членам приходу ця ідея сподобалася, і вони долучилися до планування. Ми вирішили, що це буде 17 червня 2018 року—неділя, найближча до річниці організації колу Убон в Таїланді,—і почали поширювати послання про цю подію у соціальних медіа. Ми назвали цю подію “Прийдімо до церкви в цю неділю! 200 чоловік на причасних зборах. Приход Убон може це зробити”.
Майже весь приход долучився до того, щоб заохочувати одне одного прийти. Усі продовжували розсилати послання, переконуючи інших приєднатися до події. Члени Церкви також запрошували колишніх місіонерів та друзів, які не були членами Церкви. І дуже багато людей погодилося!
Ми зрозуміли, що це не просто цікава подія, аби побачити, скільки прийде людей. Ми хотіли, щоб це був особливий духовний досвід, який би мотивував членів Церкви зробити відвідування причасних зборів пріоритетом. Тож у найближчі місяці перед подією єпископат заохочував людей уникати всіх заходів, які можуть применшувати важливість причастя або поклоніння Господу.
Ми навіть зробили закладки для книжок, щоб допомогти людям пам’ятати про цю подію і про Дух, який, як ми знали, буде там завдяки зусиллям, докладеним кожною людиною, яка прийде на збори. На закладках була назва події і також вірш з Писань: “Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі” (Псалми 82:6). Ми вибрали цей вірш, бо хотіли, аби кожен зрозумів, що ми є дітьми Бога і маємо потенціал стати такими, як Він.
Члени Церкви задовго планували, аби мати можливість прийти до церкви у призначений день. Нарешті настав той день. Але не обійшлося без перепон. Напередодні ввечері йшов сильний дощ, і він не припинявся всю ніч. Ще однією перепоною для членів Церкви було те, що важливі шкільні збори відбувалися в той самий час, що і церковні збори.
Ми попросили всіх молитися, щоб ці перепони можна було усунути або подолати. Приблизно о сьомій ранку в неділю дощ припинився. І коли ми прийшли до церкви, то побачили там сім’ї, яким необхідно було йти на шкільні збори. Коли ми запитали про інші збори, вони відповіли: “Нам потрібно в першу чергу прийти на причастя”. То було чудовим свідченням для мене про важливість Господнього причастя.
Члени Церкви привели на збори друзів та сусідів. Одна сестра у приході привела вісьмох друзів, які ніколи не були в церкві раніше! Приходило все більше людей, і нам необхідно було підняти перегородку. На збори прийшло 215 чоловік! Упродовж усіх зборів я відчував, що з нами був Святий Дух і що Бог допомагав нам досягнути успіху.
Після тієї дивовижної неділі кількість людей, які регулярно приходять на збори, зросла. Серед інших було і троє носіїв Мелхиседекового священства, які почали відвідувати Церкву регулярно зі своїми сім’ями. У одній сім’ї наступного місяця було охрищено і конфірмовано двоє дітей.
Провідники нашого колу побачили, яким хорошим був цей захід, і вирішили провести подібну подію. Під час подібної події в масштабах колу кожен член колу взяв на себе зобов’язання прийти у свій приход у призначену неділю. Та подія також мала великий успіх в усьому колі. Я знаю, що в одному приході нашого колу прийшло 208 чоловік! Я такий вдячний за благословення, які я, мій приход, і мій кіл отримали завдяки цим подіям, і за Духа, який ми відчували під час підготовки й участі в них.