Встановлювати Сіон
Старійшина Герріт У. Гонг
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
Оскільки ми, святі останніх днів, маємо благословення відновленої євангелії, нас покликано зміцнювати Церкву і будувати Сіон.
ЗОБРАЖЕННЯ КАРТИ ВІД Getty Images
Упродовж усієї історії людства народ Господа намагався заснувати євангельське суспільство, де б Він міг перебувати. Ми не станемо такою громадою святих, не навчившись освячуватися і об’єднуватися розумом та серцем; чесно, без суперечок і сварок, вести справи та перебувати в праведності, щоб не було бідних серед нас (див. Moйсей 7:18).
Наприклад, після того як у 1842 році Джон і Марія Лінфорди приєдналися до Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів у Грейвелі, Англія, Джон став президентом місцевої філії. Втім родичі й друзі не поділяли радості, яку Лінфорди знайшли у Відновленні. Оскільки їм не вдалося переконати Джона відступитися від нової релігії, вони вирішили змусити його до цього кроку, ускладнюючи життя бойкотом його швацького бізнесу.
У 1856 році за підтримки Постійного еміграційного фонду Джон і Марія змогли іммігрувати до Долини Солоного озера. З трьома своїми синами вони кораблем дісталися до Нью-Йорка. Звідти вони добралися до Айова-Сіті, шт. Айова, а звідти в 1856 році вирушили разом із сумнозвісним загоном з ручними візками під керівництвом Джеймса Г. Віллі.
Рано-вранці 21 жовтня на березі ріки Світуотер у шт. Вайомінг Джон промовив свої останні слова:
“Я радий, що ми поїхали,—сказав він Марії, коли вона запитала, чи він не шкодує, що вони залишили Англію.— Я не доживу, щоб побачити Солоне озеро, але ти і хлопці—побачите його, і я не шкодую, що нам довелося пройти через усе це, якщо наші хлопчики зможуть зростати і мати свої сім’ї у Сіоні”1.
Що таке Сіон?
Крім народження Господа Ісуса Христа, тема збирання в останні дні дому Ізраїля та побудови Сіону в період підготовки до Другого пришестя Спасителя—серед тих тем, які найбільше надихають давніх і сучасних пророків та святих2.
Чому Сіон є настільки важливим для святих останніх днів—як тоді, так і зараз—у кожному місці, де є Господній народ?
Старійшина Брюс Р. Мак-Конкі (1915–1985), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, проголосив: “З часів Адама і до сьогодні—там, де Господь мав Свій народ; де були ті, хто слухався Його голосу і дотримувався Його заповідей; де Його святі служили Йому зі щирим серцем—там був Сіон”3.
У Писаннях описується суспільство Сіону. Енох, пророк великої віри за днів Ноя, “збудував місто, яке було названо Місто Святості, саме Сіон” (Moйсей 7:19). Господь перебував там зі Своїм народом, благословляючи їх та їхню землю (див. Мойсей 7:16–18). Господь сказав Еноху: “Ось, Я є Бог; Людина Святості Моє імʼя” (Moйсей 7:35).
Мета Сіону—встановити спільне місце віри, яке основується на целестіальних принципах небес, де Божий народ зможе ходити з Ним і де Сам Бог зможе перебувати.
Книга Мормона свідчить, що після того як воскреслий Спаситель відвідав Новий світ, “всіх людей було навернено до Господа, по всьому лицю землі. …
І в них усе було спільним між собою; отже, не було багатих і бідних, залежних і свободних, але всі вони були свободними і причасниками небесного дару. …
І сталося, що не було суперечок на цій землі через любов Бога, яка жила в серцях людей” (4 Нефій 1:2, 3, 15).
Озброєні праведністю і силою
За доби Еноха були війни, кровопролиття, страх, темрява і ненависть—коли “сила Сатани була по всьому лиці землі” (Moйсей 7:24; див. також вірші 16, 17, 33). Однак Енох був вірним, і Господь покликав його проголошувати покаяння.
Господь сказав Еноху, що подібні “великі страждання” (Moйсей 7:61) будуть передувати Його Другому пришестю. “Як Я живий, так само прийду Я в останні дні, у дні злочестивості й помсти, щоб виконати клятву, яку Я дав тобі стосовно дітей Ноя” (Moйсей 7:60).
Кажучи про наші дні, Президент Рассел М. Нельсон нещодавно зазначив: “Я бачу в нинішній пандемії [COVID-19] лише одне з багатьох лих, які вражають наш світ разом з такими, як ненависть, громадські заворушення, расизм, насильство, нечесність і брак культури”4. Втім у нас є пророче запевнення. Президент Нельсон також сказав:
“Ми живемо в ті дні, на які “очікували наші предки з нетерпінням”. [Учення і Завіти 121:27]. Ми сидимо у першому ряду, щоб на власні очі побачити те, що пророк Нефій бачив лише у видінні,—що сила Агнця Божого зійде “на завітний народ Господа, який був розсіяний по всьому лицю землі; і були вони озброєні праведністю і силою Бога у великій славі” [1 Нефій 14:14].
Ви, мої брати і сестри, серед тих чоловіків, жінок та дітей, яких бачив Нефій”5.
Запрошення збирати і благословляти людей по обидва боки завіси, будувати Сіон та готувати світ до Другого пришестя нашого Спасителя стосується кожного з нас. “З усіх людей, які будь-коли жили на планеті Земля,—сказав Президент Нельсон,—саме ми є тими, хто братиме участь у цьому остаточному великому збиранні”6.
Як ми це робимо?
Оскільки ми, святі останніх днів, маємо благословення відновленої євангелії, нас “покликано трудитися в [Господньому] винограднику, і будувати [Його] Церкву, і встановлювати Сіон” (Учення і Завіти 39:13). Та робота вимагає любові, єдності, віри, служіння, жертви і послуху.
“Коли люди люблять Бога всім своїм серцем та праведно намагаються стати подібними до Нього, у суспільстві стає менше суперечок та розбрату. З’являється більше єдності”,—сказав Квентін Л. Кук, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів. Він додав: “Єдність—це … широке і глибоке поняття, але воно точно ілюструє суть першої і другої великих заповідей—любити Бога і любити наших ближніх. Вона є визначальною рисою народу Сіону, чиї серця та розум скріплені разом у єдності [див. Moсія 18:21]”7.
Завдяки цій любові та єдності ми виявляємо віру, спираючись на Спасителеву Спокуту, яка може змінювати нас, якщо ми очищаємо свої серця та життя (див. Мосія 3:19; Учення і Завіти 97:21). Ми збираємо тих, хто бажає прийти до Господа в праведності. Завдяки священним обрядам і целестіальним принципам ми впускаємо у своє життя силу божественності (див. Учення і Завіти 105:5). Освячені завітною належністю до Бога та одне до одного, ми будуємо Сіон і готуємося до Другого пришестя.
“Милосердя—це чиста любов Христа,—сказав президент Айрінг, другий радник у Першому Президентстві.— І саме віра в Нього і всі наслідки Його нескінченної Спокути готують вас і тих, кого ви любите і кому служите, до небесного дару—жити у спільноті довгоочікуваного та обіцяного Сіону”8.
Готуватися до прийдешніх днів
Сучасні пророки навчають, що ми приходимо до Спасителя внаслідок особистої відданості, а не завдяки певному місцеперебуванню.
“Справді, на початку існування Церкви навернення означало еміграцію,—пояснював Президент Нельсон.— Але зараз збирання відбувається в кожній країні. Господь дав настанову про встановлення Сіону в кожній країні, де Він дав Своїм святим народитися й жити”9.
Приймаючи виклик і благословення будувати Сіон у наших сім’ях, філіях, приходах, колах і громадах, ми разом з Джоном та Марією Лінфордами чекаємо на той час, коли наші діти й онуки “зможуть зростати і мати свої сім’ї у Сіоні” серед кожного народу, коліна та язика.
Шукаючи найперше Господа та Його праведності, ми молимося, “щоб Його царство могло йти по землі, щоб жителі її могли сприймати його і бути готовими до днів прийдешніх, у які Син Людини зійде в небесах, одягнений у яскравість Своєї слави, щоб зустріти царство Бога, яке встановлено на землі” (Учення і Завіти 65:5).