Лише в цифровому форматі
Місце в рятувальному човні: як знайти безпеку в Церкві
Давайте не будемо подібними тим, хто на Титаніку відмовився від рятувальних шлюпок, бо вони думали, що Титанік не може потонути.
Коли у 1912 році Титанік прийняв на борт пасажирів для своєї першої подорожі, люди казали, що він не може потонути. На відміну від кораблів, що були до нього, це судно було збудовано з відділень таким чином, щоб, якби в одному з них виникла пробоїна, то лише воно наповнилося б водою, а все судно залишилося б на плаву. Однак, коли Титанік врізався в айсберг на півночі Атлантичного океану, пробоїни утворилися в багатьох відділеннях, і корабель почав тонути.
Капітан сказав всім сісти на рятувальні шлюпки, але багато пасажирів були впевнені, що немає справжньої небезпеки. Вони гадали, що капітан занадто непокоївся і скоро оголосить, що проблему вирішено і можна повертатися у свої каюти. Вони не бачили причин покидати цей ілюмінований гарними ліхтарями корабель, на якому святково грав оркестр. Потім корабель, який “не тоне”, дуже небезпечно накренився на один бік, бо почав йти під воду, і всі захотіли потрапити у рятувальну шлюпку.
Але тоді було вже надто пізно1.
У 2019 р. деякі люди проголосили: “Ніщо не може зупинити світову економіку. Рівень безробіття в усьому світі нижчий, ніж будь-коли”. Потім з’явився вірус, такий маленький, що ми не можемо навіть побачити його—і він змінив усе. Не лише мільйони людей захворіли і багато хто помер, але й багато людей також втратили роботу. Всюди поширився страх. Подібно до Титаніка, світ накренився, але члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів були у безпеці в рятувальній шлюпці.
Потім сталося щось цікаве. Багато людей почали дивитися у бік нашої церковної рятувальної шлюпки. Квітневу та жовтневу конференції 2020 р. подивилося більше людей, ніж будь-коли—мільйони нових людей. Під час пандемії багато людей почало розуміти, що їм потрібне те, що пропонує рятувальна шлюпка: віра в Бога, організована релігія і віра в Ісуса Христа.
Віра в Бога
За нещодавнім міжнародним дослідженням було визначено, що більше, ніж будь-коли, молодих людей назвали себе атеїстами. Вони гадають, що віра в Бога не має нічого спільного, з тим, щоб бути хорошою, моральною та етичною людиною2. Ось у чому питання: Бог дав нам свободу вірити в Нього чи ні, але зовсім некоректно говорити, що віра в Нього не має ніякого впливу. Наша віра в Бога впливає на те, якими ми бачимо себе та інших і як ставимося до них.
Дослідження показало, що віруючі набагато краще справляються в часи негараздів та кризи, ніж невіруючі3. Віруючі—щасливіші і більш готові жертвувати на благодійність4. Під час пандемії людям було важко знайти мир і розуміння у часи великої ізоляції та кризи. Віруючі відчували надію й оптимізм, інші—ні5.
Бретт Ґ. Шарффс—професор з права в Університеті Бригама Янга,. Коли деякі з його колег з інших університетів дізнаються, що він є відданим віруючим, вони іноді питають його: “А якщо ви помиляєтеся, і Бога не існує?”
Він відповідає: “Я готовий так помилятися, якщо це означає вірити і ставитися до інших як до дітей Бога, створених за Його подобою з потенціалом стати істотами, подібними до досконалого Бога, який любить досконалою любов’ю. Я краще буду помилятися, приписуючи сенс і любов всесвіту, який не має сенсу і є байдужим, ніж навпаки. До речі, я не думаю, що ми помиляємося”6.
Цінність організованої релігії
Багато людей вірить у Бога, але не в організовану релігію. Вони кажуть: “Я духовний, але не релігійний”. Зазвичай це означає, що вони визнають існування Бога, але не хочуть, щоб Він щось просив їх, давав їм будь-які заповіді або очікував від них будь-яких змін.
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав, що духовного особистого досвіду було б достатньо, якби ми жили самі на високогір’ї, але ми живемо у сім’ях, громадах та суспільстві. Саме тому нам потрібна релігія—група людей, яка практикує духовність7.
Легко сидіти на верхівці гори і казати: “Я всіх люблю”. Спробуйте відчувати те саме, коли ви запізнюєтеся на роботу, бо водій перед вами їде дуже повільно. Вам хочеться посигналити йому і накричати на нього. У такий момент вам потрібні релігійні стандарти, які допоможуть вам принести такі ідеали як любов з верхів’я гори вниз, у цю життєву ситуацію, коли когось важко любити. Саме це допомагає нам робити релігія.
Дехто не бачить потреби в організованій релігії, однак їм потрібні організовані школи, міста, магазини, аеропорти та лікарні. Вони бачать користь у відвідуванні організованої лікарні, де є правила та стандарти. Ми бачимо таку саму користь у нашій організованій Церкві.
Те, що ми є частиною цієї організованої релігії, благословляє нас і тих, кого ми любимо, у кожному аспекті нашого життя. Завдяки організованій Церкві ми можемо піклуватися про інших більш ефективно, ніж ми могли б робити самостійно. Старійшина Герріт У. Гонг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав, що пройшовши частину шляху світової пандемії 2020 р., Церква вже взяла участь у більше ніж 1 000 проєктах з гуманітарної допомоги у більше ніж 150 країнах. Ми надали продукти харчування та інші необхідні предмети й засоби, щоб забезпечити мільйони людей, які їх потребують. Ніхто з нас не міг би зробити це самостійно, але ми зробили це разом, бо у нас є організована релігія8.
Мати віру в Ісуса Христа
Деякі люди вірять в Бога і належать до організованої релігії, але вони не мають віри в Ісуса Христа. Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, доповів на жовтневій генеральній конференції 2020 р., що у найближчі десятиріччя передбачається, що більше людей покинуть християнство, ніж приєднаються до нього9.
Стало звичним бачити принизливі дописи у соціальних мережах про Христа та християнство. Чи ми повернемося спинами до Спасителя, бо стало непопулярним слідувати за Ним? Чи ми відмовимося піднімати прапор християнства через те, що це робить нас мішенню? Я так не думаю.
В одному дослідженні було виявлено, що під час розпалу пандемії COVID-19, влітку 2020 р., 12 відсотків сімей, які не були святими останніх днів, посилили свою релігійну практику. У порівнянні з цим те саме зробили 62 відсотки сімей, які є святими останніх днів10. Ці сім’ї знають, що погляди людей не змінюють істину. Ісус Христос є Спасителем світу. Він є капітаном рятувальної шлюпки. Він сказав: “Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене” (Матвій 5:11).
Допомагати іншим знаходити рятувальну шлюпку
Коли кілька пасажирів почали сідати на рятувальні шлюпки Титаніка, інші думали, що вони диваки. Насправді перші рятувальні шлюпки залишили судно наполовину пустими. Однак, коли Титанік накренило, люди зрозуміли важливість рятувальних шлюпок. Коли світ крениться, деякі люди починають більше думати про Бога, розуміти цінність організованої релігії та зміцнювати свою віру в Ісуса Христа.
Зараз не час повертатися на Титанік. Зараз час залишатися на рятувальному човні—у Церкві Ісуса Христа—і намагатися допомогти іншим знайти те, чого їм бракує.