Послання президентства території
Справжня радість в євангелії
У 2001 році в наші двері постукали місіонери. Небесний Батько довірив мені та моїй сім’ї знання про євангелію. Ми мали багато запитань до місіонерів. Пам’ятаю, як у моїх батьків виникло запитання про те, чому Бог не має плану для тих, хто не дізнався про Його Церкву за життя? І, як виявилося, місіонери мали відповідь на це запитання. Насправді у Бога є план для кожного. І якщо в цьому житті людина не мала можливості дізнатися про Христа, то після смерті у неї така можливість обов’язково буде.
У Новому Завіті, в Євангелії від Івана 3:5, ми читаємо: “Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже”. Цей закон міг би стати перешкодою для тих, кому не довелося дізнатися про євангелію в їхньому земному житті, але Небесний Батько підготував план і для такого випадку. Я дуже вдячний Йому за те, що Він зробив мене і багатьох вірних членів Церкви інструментами в Його руках для здійснення цього плану. Виконуючи обряди за наших померлих предків, ми стаємо частиною великої роботи зі спасіння. Храми є місцем, де наші померлі предки можуть народитися “з води й Духа” й отримати необхідні для спасіння обряди.
У 2019 році я служив єпископом одного з Московських приходів. Під час проведення рад приходу ми багато говорили про важливе значення сімейно-історичної та храмової роботи, і я замислився над тим, що роблю зовсім недостатньо в цьому напрямку. Я почав міркувати, як мені старанніше виконувати цю роботу, щоб Небесний Батько був задоволений мною.
У той час в Росії доступ до сайту FamilySearch.org був заблокований. Пам’ятаю, звучали слова про те, що члени Церкви більше не мають можливості займатися сімейно-історичною роботою. Але ми стали замислюватися, а як же люди шукали своїх предків раніше, до того як з’явилася програма FamilySearch та інші сучасні інструменти. Я зрозумів, що просування Господньої роботи не повинно залежати від рівня доступного нам комфорту. Якщо ми хочемо займатися спасінням своїх предків, то завжди можемо знайти для цього шлях. У тому році я почав старанніше працювати над пошуком інформації і за короткий період знайшов більше 700 імен своїх предків.
У квітні 2019 року ми поїхали до храму в Гельсінкі, де виконали обряди за наших предків. Ми використали кожну доступну хвилину, щоб встигнути зробити максимум, і відчували величезну радість у тій поїздці. Ми знали, що змогли запропонувати спасіння багатьом душам.
Президент Говард В. Хантер сказав: “Ми повинні виконати храмову обрядову роботу, необхідну для нашого власного піднесення; потім ми повинні виконувати таку ж необхідну роботу за тих, у кого не було можливості прийняти євангелію за життя. Виконання роботи за інших здійснюється у два етапи: на першому досліджується сімейна історія, щоб встановити наших предків, а на другому виконуються храмові обряди, щоб дати нашим померлим предкам ті ж можливості, що надаються живим.
Хоч у дуже багатьох членів Церкви доступ до храмів обмежений, усе ж вони роблять все, що в їхніх силах. Вони наполегливо досліджують сімейну історію та просять інших, щоб ті виконали храмові обряди. З іншого боку, є члени Церкви, які залучилися до храмової роботи, але не досліджують лінії свого родоводу. Хоч вони й виконують божественне служіння, допомагаючи іншим, усе ж вони втрачають благословення, не розшукуючи своїх померлих родичів, до чого, маючи повноваження від Бога, закликають пророки останніх днів. … Я зрозумів, що ті, хто залучається до дослідження сімейної історії, а потім виконує храмові обряди за тих, чиї імена вони знайшли, відчувають додаткову радість від отримання обох половин цього благословення.
Я вдячний Небесному Батькові за повноту євангелії і за те, що ми маємо храми для виконання Його роботи на землі. Бог завжди благословляє тих, хто жертвує своїм часом та силами для спасіння душ людських. Як же ми благословенні тим, що можемо брати участь у цій роботі! Це і є справжня радість у євангелії.