“Чи Господь хоче мені щось сказати?”, Ліягона, жовт. 2022.
Зберігати віру в похилому віці
Чи Господь хоче мені щось сказати?
Нарешті у віці 90 років моя мама отримала своє патріарше благословення.
Моя мама Маргарет переїхала зі Швейцарії до Сполучених Штатів ще в юному віці. Невдовзі після цього вона мала зустрітися з патріархом, щоб отримати патріарше благословення. Однак, коли вона прийшла на зустріч із патріархом, його там не було. З якоїсь причини мамі здалося, що це є підтвердженням того, що Господу нічого їй сказати, і вона більше не домовлялася про ще одну зустріч.
Час від часу впродовж багатьох років я пропонувала мамі подумати про те, щоб усе-таки отримати для себе благословення. Я знала небагатьох жінок з такою сильною вірою, як у неї. Утім вона була настільки скромною, що у відповідь мені казала, що не заслуговує на щось особливе від Господа. За її словами, вона не потребувала благословень, бо була лишень простою дівчиною. І вона з цим примирилася.
Нарешті, коли їй виповнилося 90 років, ми переконали її призначити зустріч з патріархом. Як це не парадоксально, виникло непорозуміння і з цим патріархом; коли мама прийшла, патріарха не було в місті. “Бачиш?—сказала вона.— Я ж казала тобі, що в Господа немає нічого особливого мені сказати”.
На щастя, вони з патріархом змогли зустрітися наступного тижня. Коли благословення було проголошено, в ньому містилося багато дарів, обіцянь і подробиць її життя, які були настільки особистісними, що лише Господь міг знати про них.
“Думаю, що, зрештою, Господу таки було що сказати мені”,—сказала вона.
Зрозуміло, що Господь знає кожного з нас. І на якому б етапі свого життя ви не були—на початку або в його кінці—Він любить вас так сильно, що має важливу пораду, яку надає через вашого патріарха.
Автор живе в шт. Юта, США.