Крок 5

Сповідь

Ключовий принцип: Визнайте nepeb собою, перед Небесним Батьком в ім’я Ісуса Христа, перед належним провідником священства та перед іншими людьми достеменний характер ваших негідних вчинків.

Поширеною характерною рисою багатьох тих, хто страждає від згубних звичок, є відчуття ізоляції. Навіть серед натовпу або беручи участь в якихось заходах, де інші можуть відчувати себе “своїми”, ми відчували себе “чужими”. Відвідуючи збори із уздоровлення, ми почали виходити з емоційної ізоляції, в якій процвітала згубна звичка. Спочатку багато з нас просто сиділи і слухали, але зрештою ми відчули себе у достатній безпеці, щоб говорити й ділитися. Однак багато чого ми нікому не розкривали—те, що було соромним, викликало збентеження, біль, вразливість.

Ми здійснили чесну і глибоку самооцінку під час 4-го кроку, але то був особистий досвід. Ми все ще залишались один на один із соромом минулого. Лише розпочавши 5-й крок, ми змогли скинути кайдани наших таємниць, що ізолювали нас, і здобули певну перспективу щодо самих себе та минулого. Завдяки сповіді розпочався процес розкриття, коли ми ділилися відчуттями докорів сумління з друзями, членами сім’ї та іншими людьми. Це було частиною невпинних зусиль до відновлення і відбудови зруйнованих стосунків. Сповідь також включала в себе прагнення здобути прощення у Господа через молитву і співбесіду з будь-яким належним провідником священства.

Ми виявили, що краще за все розпочати 5-й крок одразу ж після завершення 4-го кроку. Зволікання можна було уподібнити до визнання наявності інфікованої рани і відсутності жодних дій, щоб очистити її. 5-й крок здавався нездоланним, але коли ми звертались до Господа по допомогу, Він наділяв нас мужністю і силою. Після перегляду самооцінки, ми сповідувалися нашим єпископам в усьому, що було незаконним, грішним або невірним і не дозволяло нам мати храмову рекомендацію. Така сповідь перед належним провідником священства була невід’ємною частиною уздоровлення і зцілення.

Ми також вибрали іншу довірену особу, якій ми могли розкрити достеменну природу всіх наших невірних вчинків. Ми намагалися вибрати того, хто вже здійснив 4-й та 5-й кроки, і був добре обізнаним в євангелії. Ми почали зустріч з молитви, щоб запросити Духа, а потім читали записи нашої самооцінки вголос. Люди, які слухали наші записи самооцінки, часто допомагали нам побачити місця задавненого самообману. Вони допомогли нам розглянути наше життя з перспективи і уникнути перебільшення або применшення нашої відповідальності.

Ведення письмової самооцінки було подібним до запису сотень окремих сцен з нашого життя. Під час 5-го кроку ми отримали можливість побачити наше життя розкритим, сцену за сценою, за ходом розповіді. Зробивши це, ми почали виявляти ланцюги слабкостей, які вплинули на наш вибір. Ми почали розуміти свою схильність до негативних думок і емоцій (свавілля, страху, гордині, жалості до себе, заздрості, самовдоволення, гніву, невдоволення, неконтрольованих пристрастей та бажань тощо). Насправді, ці думки та емоції були самою суттю наших негідних вчинків.

Здійснюючи 5-й крок, ми продемонстрували Богу, собі та іншим свідкам, своє прагнення жити новим життям, з твердою рішучістю говорити істину і жити за нею. Хоча 5-й крок був одним з найважчих кроків, нас підтримувала порада Президента Спенсера В. Кімбола: “Покаяння ніколи не настане до тих пір, поки людина не оголить свою душу й не зізнається у своїх вчинках беззастережно й не виправдовуючись… Тим людям, які вирішили досягти цього й хочуть змінити своє життя, спочатку може здатися, що такий шлях складний, але вони відразу зрозуміють, що це надзвичайно бажаний шлях, як тільки скуштують від його плодів” (“The Gospel of Repentance,” Ensign, Oct. 1982, 4).

Ми пізнали те, чого навчав Президент Кімбол. Коли ми чесно і до кінця здійснили 5-й крок, у нас не залишилося нічого прихованого. Ми продемонстрували всім своє бажання “відмови[тися] від усіх своїх гріхів” (Алма 22:18), щоб мати змогу глибше пізнати любов Бога та любов і підтримку багатьох добрих людей, які допомагали нам.

Послідовність дій

Почніть прагнути прощення; радьтеся з єпископом, коли виникає потреба; будьте чесними з Богом, собою та іншими людьми

“Обов’язком усіх людей є сповідати всі свої гріхи Господу” (Путівник по Писаннях, “Сповідь”, с. 186). Більш серйозні провини мають бути сповідані відповідним провідникам священства, звичайно єпископу: “Хоча тільки Господь може простити гріхи, ці провідники священства відіграють вирішальну роль у процесі покаяння. Вони зберігатимуть конфіденційність вашої сповіді й допомагатимуть вам у процесі покаяння. Будьте з ними абсолютно чесними. Якщо ви зізналися частково, згадавши лише менші помилки, ви будете неспроможні вирішити більш серйозні, невід-криті гріхи. Чим раніше ви розпочнете цей процес, тим раніше ви знайдете спокій і радість, що приходять з чудом прощення” (Віддані вірі: довідник з євангелії [2005], 120).

Проявіть велику обережність і мудрість, обираючи людину, що не є провідником священства, щоб розкрити їй свої невірні вчинки. Не діліться цією вкрай особистою інформацією з особами, які, на ваш погляд, можуть дати вам невірну пораду, дезінформувати або ж не дотримуються конфіденційності. Ті, з ким ви ділитеся своєю самооцінкою, повинні бути абсолютно гідними довіри і словом, і ділом.

Нехай спокій прийде у ваше життя

Президент Бригам Янг застерігав членів Церкви не відкривати гріхів без необхідності: “Просячи братів, як ми часто робимо, виступити на причасних зборах, ми бажаємо, щоб вони, якщо вони завдали шкоди своїм близьким, сповідали свої невірні вчинки; але не говоріть про свою безглузду поведінку, про яку не знає ніхто, крім вас. Скажіть людям те, що стосується людей. Якщо ви згрішили проти людей, сповідайтеся їм. Якщо ви згрішили проти членів сім’ї або сусідів, підіть до них і сповідайтеся. Якщо ви згрішили проти свого приходу, сповідайтеся своєму приходу. Якщо ви згрішили проти певної особи, зустріньтесь з цією особою приватно і сповідайтеся їй. І якщо ви згрішили проти вашого Бога чи проти себе, сповідайтесь Богу, і не розголошуйте нікому, бо я не хочу нічого знати про це” (Discourses of Brigham Young, sel. John A. Widtsoe [1954], 158).

Інколи на зборах із уздоровлення чи в інших ситуаціях ви можете побачити осіб, які постійно розповідають про свої гріхи і недоліки або про гріхи, вчинені проти них. Вони завжди сповідуються, але ніколи не знаходять спокою.

Не слід плутати 5-й крок з нав’язливим бажанням зациклюватись на негативному. Мета 5-го кроку зовсім протилежна. Ми здійснюємо 5-й крок не заради зациклювання на тому, в чому сповідуємось, а для того, щоб почати самим розрізняти між злом і добром, і обирати добро.

Вивчення і розуміння

Наступні уривки з Писань і висловлювання провідників Церкви допоможуть вам зробити 5-й крок. Застосовуйте їх для роздумів, вивчення і ведення записів. Пам’ятайте, ваші записи мають бути чесними та конкретними.

Сповідь перед Богом

“Я, Господь, прощаю гріхи тим, хто сповідує свої гріхи переді Мною і просить прощення” (УЗ 64:7).

• Як сповідування гріхів перед Богом допомагає вам змінювати на краще своє життя?

• Більшість з нас відчувають страх і небажання робити 5-й крок. Як сповідування гріхів перед Богом дає вам сміливість і мужність зрештою сповідатись перед іншою людиною?

Сповідь перед іншими людьми

“Признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись” (Якова 5:16).

• Вас може лякати, що якась людина, яка добре знає усі ваші слабкості та недоліки, відкине вас. Але провідник священства чи надійний друг, які розуміють процес уздоровлення, звичайно реагують з розумінням і співчуттям. Як така відповідь може допомогти вам зцілитися?

Намагання виглядати добре в очах інших людей

“Нехай ніхто не вихваляється своєю праведністю;… натомість, нехай сповідується у своїх гріхах, і тоді буде прощений і принесе кращий плід” (Joseph Smith, in History of the Church, 4:479).

• Одним з найбільш нав’язливих бажань тих, хто страждає від згубних звичок, є прагнення виглядати добре в очах інших людей. Яким чином це прагнення не дає вам вдосконалюватися і “приносити кращий плід” (або добрі справи)?

• Як зміниться ваша поведінка, якщо вас турбувало б лише те, як добре ви будете виглядати в очах Ьога?

Щирість

“І хто б не згрішив проти Мене, того ви судитемете за гріхи, які він вчинив; а якщо він зізнається у своїх гріхах перед тобою і переді Мною, покається у щирості свого серця, того ви прощатимете, і Я його прощу” (Мосія 26:29).

• Сповідуючи свої гріхи, ви маєте бути щирими. Замисліться, як часткове приховування під час сповіді нівелює щирість ваших зусиль. Яку 3 частин вашої самооцінки, якщо така є, ви маєте спокусу приховати?

• Що вам принесе подальше приховування цієї частини своєї самооцінки? Що саме ви втратите?

Сповідуйтесь у гріхах як тільки виявите ïx

“Того самого року їх було приведено до пізнання їхньої помилки, і вони визнали свої хиби” (3 Нефій 1:25).

• У цьому вірші наведено приклад людей, які не відкладали сповідь у своїх помилках, коли їм пояснили про них. У чому полягають переваги здійснення 5-го кроку якомога скоріше після 4-го кроку?

• Якими можуть бути шкідливі наслідки зволікання щодо здійснення 5-го кроку?

Полегшення стресу і знаходження спокою

“Я б не зупинявся докладно на твоїх злочинах, щоб не терзати твою душу, якби це не було для твого блага” (Алма 39:7).

• Деякі люди кажуть, що ми занадто зосереджуємося на негативному у житті, здійснюючи 4-й і 5-й кроки, і такі дії лише додають нам стресу. З цього вірша ми навчаємося, що бачення власних недоліків може принести нам благо, а не лише “терзання” (чи страждання) нашій душі. Як саме 4-й та 5-й кроки можуть полегшити ваш стрес і принести більше спокою?

Полишити гріх

“По цьому ви можете знати, чи покаялася людина у своїх гріхах—ось, вона зізнається в них і полишить їх” (УЗ 58:43).

• Полишити щось означає відмовитися або повністю позбавитися від цього. Як саме ви можете показати, що прагнете полишити старе життя, здійснивши 5-й крок?