“22--28 липня. Дії 16--21: “Господь нас покликав звіщати їм Євангелію”, За Мною йдіть---для Недільної школи. Новий Завіт. 2019 (2019)
“22--28 липня. Дії 16--21”, За Мною йдіть---для Недільної школи. 2019
22--28 липня
Дії 16--21
“Господь нас покликав звіщати їм Євангелію”
Перед тим, як дивитися цей навчальний план, з молитвою прочитайте Дії 16--21, думаючи про членів вашого класу. Наступні ідеї можуть підтримати натхнення, яке ви отримаєте від Духа.
Запишіть ваші враження
Заохочуйте до обміну думками
Попросіть членів класу поділитися уривком з Дії 16--21, який нагадав їм про досвід, коли вони ділилися євангелією.
Навчайте доктрині
Як члени Церкви ми свідчимо про Ісуса Христа і ділимося Його євангелією.
-
Завдяки тому, що в Дії 16--21 описано дві місіонерські подорожі Павла, члени класу зможуть дізнатися з цих розділів про те, як свідчити про Ісуса Христа і ефективно ділитися Його євангелією. Щоб надихнути обговорення на цю тему, можливо, ви можете попросити кількох членів класу прийти на урок підготовленими і поділитися натхненними думками, які вони отримали з Дії 16--21 про те, як ділитися євангелією. Щоб підтримати обговорення, вони також можуть поділитися висловлюваннями з виступів з недавньої генеральної конференції про місіонерську роботу. Вони можуть знайти їх самостійно або ви можете запропонувати одне з послань в “Додаткових джерелах”.
-
Одне помітне послання в цих розділах---це важлива роль Святого Духа, коли ми ділимося євангелією. Наприклад, члени класу можуть дізнатися, як Святий Дух допоміг Павлу і Силі в Дії 16:6--15. Вони також можуть прочитати 2 Нефій 33:1 і Учення і Завіти 42:14 та поділитися знайденими істинами про важливість того, щоб мати Духа, коли ми ділимося євангелією (див. також висловлювання старійшини Далліна Х. Оукса в “Додаткових джерелах”). Можливо, члени класу можуть поділитися досвідом, коли Святий Дух направляв їхні зусилля, коли вони ділилися євангелією. Який досвід ми мали, коли ділилися євангелією з кимось, кого Господь направив на наш шлях? (Див. також Проповідуйте Мою євангелію, сс.3--4).
-
Як ви можете використати досвід Павла, щоб допомогти членам вашого класу мати сміливість, коли вони отримують спонукання ділитися своїм свідченням? Розгляньте разом розповіді з Писань, в яких описується свідчення Павла, такі як досвід в Македонії (див. Дії 16:19--34), в Атенах (див. Дії 17:16--34) і в Коринті (див. Дії 18:1-11). Який доказ мужності і сміливості Павла ми знаходимо? Яких учень навчав (і розумів) Павло, які дали йому впевненість в його посланні? Чому ми інколи боїмося ділитися євангелією і як нам подолати цей страх? Можливо, місіонери повного дня можуть відвідати ваш урок і поділитися, як вони отримують мужність, щоб свідчити. Заохочуйте членів класу думати про один спосіб, як вони можуть слідувати за прикладом Павла і бути більш мужніми, коли діляться своїм свідченням про Христа.
Ми---рід Божий.
-
В ареопагу Павло навчав про Небесного Батька групу людей, які мало що знали про справжню природу Бога. Щоб опрацювати ці вчення, члени класу можуть прочитати Дії 17:24--31 і написати на дошці знайдені істини про Небесного Батька, наші стосунки з Ним і наші стосунки одне з одним. Яким досвідом можуть поділитися члени класу, коли вони відчували істину висловлювання Павла про те, що Бог “недалеко від кожного з нас”? (Вірш 27).
-
Коли ви розглядаєте ці вірші разом, обговоріть істину, якій навчають у вірші 29, “Ми---рід Божий”, що значить, що Небесний Батько є буквальним батьком наших духів. Для цього ви можете написати на дошці: Тому що ми є дітьми Бога і Якби ми не знали, що є дітьми Бога. Попросіть членів класу запропонувати закінчення цих речень. Наприклад, факт того, що ми є дітьми Бога, чого навчає нас про Бога? Про нас? Про те, як нам слід ставитися одне до одного? Наскільки іншим було б наше життя, якби ми не знали про наші справжні стосунки з Богом? Це може почати обговорення того, як ми можемо допомогти іншим зрозуміти, що вони є дітьми Бога. Висловлювання старійшини Далліна Х. Оукса в “Додаткових джерелах” також може доповнити ваше обговорення.
За хрищенням має слідувати отримання дару Святого Духа.
-
Розглядаючи Дії 19, доцільно наголосити на важливості конфірмації після нашого хрищення. Поділіться цим висловлюванням пророка Джозефа Сміта: “ Хрищення водою є лише половиною хрищення, і воно нічого не варте без другої половини---тобто, без хрищення Святим Духом” (Учення Президентів Церкви: Джозеф Сміт, с. 97). Як вчення Павла в Дії 19:1--7 підтверджують висловлювання Джозефа Сміта? Членам класу також може бути корисним знайти розділ “Святий Дух” в Путівнику по Писаннях, щоб більше дізнатися про благословення отримання дару Святого Духа.
Заохочуйте вивчення вдома
Щоб заохотити членів класу читати Дії 22--28 протягом наступного тижня, задайте їм запитання на кшталт: “Якби ви мали можливість розповісти лідеру нашої нації про євангелію, що б ви сказали?” Скажіть їм, що в Дії 22--28 вони дізнаються про те, що сказав Павло деяким наймогутнішим лідерам свого часу.
Додаткові джерела
Послання про місіонерську роботу.
-
Даллін Х. Оукс, “Ділитися відновленою євангелією”, Ensign або Ліягона, лист. 2016, сс. 57--60.
-
Девід А. Беднар, “Ходіть, і побачте!”, Ensign або Ліягона, лист. 2014, сс. 107--110.
-
Ніл Л. Андерсен, “Свідок Бога”, Ensign або Ліягона, лист. 2016, сс. 35--38.
-
Мервін Б. Арнольд, “На порятунок: Ми можемо це зробити”, Ensign або Ліягона, трав. 2016, сс. 53--55.
-
С. Гіффорд Нільсен, “Прискорення роботи за планом Господа!”, Ensign або Ліягона, лист. 2013, сс. 33--35.
Ми всі діти Бога.
У документі “Сім’я: Проголошення світові” говориться про вічні істини щодо наших стосунків з Богом: “Усі люди---чоловіки й жінки---створені за образом Бога. Кожна людина є улюбленим духовним сином або улюбленою духовною дочкою Небесних Батьків і, будучи такою, має божественну природу і долю” (Ensign або Ліягона, лист. 2010, 3-я сторінка обкладинки).
Старійшина Даллін Х. Оукс, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, говорив про важливість того, щоб бачити себе насамперед духовними дітьми Бога:
“Будьте обережні з тим, як ви характеризуєте себе. Не характеризуйте чи не визначайте себе за якоюсь тимчасовою ознакою. Єдиною ознакою, яка має характеризувати нас, є те, що ми є сином або дочкою Бога. Цей факт перевищує всі інші характеристики, включаючи расу, професію, фізичні характеристики, почесті та навіть релігійну приналежність. …
У нас є власна свобода вибору і ми можемо вибирати будь-яку характеристику, яка може нас визначати. Але нам необхідно знати, що, коли ми вибираємо визначати себе або презентувати себе через якусь характеристику, яка є тимчасовою або неважливою у вічному плані, ми недооцінюємо нашу важливість і переоцінюємо те, що є відносно неважливим. Це може привести нас на неправильний шлях і перешкоджати нашому вічному розвитку” (“Be Wise” [Brigham Young University--Idaho devotional, Nov. 7, 2006], byui.edu).