На порятунок: Ми можемо це зробити
Старійшина Мервін Б. Арнольд
Сімдесятник
Господь дав нам усі засоби, потрібні для того, щоб вирушати на порятунок наших друзів—малоактивних і тих, хто не належить до Церкви.
Спаситель чітко розумів Свою місію—рятувати дітей нашого Небесного Батька, адже Він проголосив:
“Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле. …
[Бо] волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих”1.
Моя подібна до ангела мати, Джасмін Бенніон Арнольд, чітко розуміла свою роль—допомогти рятувати поранених або загублених овець нашого Небесного Батька, зокрема своїх дітей і онуків. Яку чудову роль можуть відігравати дідусі та бабусі у житті своїх онуків.
Маму звичайно призначали відвідувати з навчанням тих людей, чия віра була слабкою, малоактивних і неповні сім’ї; однак її отара включала в себе й кількох інших людей, яких їй ніхто не доручав відвідувати. Здебільшого її відвідування відбувалися не лише раз на місяць, оскільки вона спокійно слухала, служила хворим і з любов’ю підбадьорювала. Останні кілька місяців свого життя вона, через хворобу, не виходила з дому, і тому годинами писала їм листи, висловлюючи свою любов, виголошуючи свідчення і надихаючи тих, хто приходив її відвідати.
Коли ми вирушаємо на порятунок, Бог дає нам силу, підбадьорює і дарує благословення. Коли Він повелів Мойсею врятувати дітей Ізраїля, Мойсей злякався, так само, як лякається багато хто з нас. Мойсей виправдовувася, кажучи: “Я не промовець, … бо я тяжкоустий та тяжкоязикий”2.
Господь запевнив Мойсея:
“Хто дав уста людині? … чи ж не Я, Господь?
А тепер іди, а Я буду з устами твоїми, і буду навчати тебе, що ти маєш говорити”3.
Фактично Господь сказав Мойсею: “Ти можеш це зробити!” І знаєте що, так само можемо й ми!
Дозвольте мені поділитися чотирма принципами, які допоможуть у наших зусиллях з порятунку.
Принцип 1: Нам не слід зволікати з вирушенням на порятунок
Старійшина Алехандро Патаніа, колишній територіальний сімдесятник, розповів історію про свого молодшого брата, Деніела, який вирушив рибалити в море зі своєю командою. Через деякий час Деніел отримав термінове попередження про швидке наближення великого шторму. Деніел і його команда негайно попрямували в порт.
Коли сила шторму збільшилась, на рибальському човні, що був неподалік, вийшов з ладу двигун. Команда Деніела причепила канат до несправного човна, і вони почали буксирувати його в безпечне місце. Вони викликали по радіо допомогу, знаючи, що якщо сила шторму збільшуватиметься, без негайної допомоги їм не обійтись.
Поки їхні близькі схвильовано чекали, представники берегової охорони, асоціації рибалок та Військово-морського флоту зустрілися, щоб розробити найкращу стратегію порятунку. Дехто прагнув вирушити відразу ж, але їм наказали почекати, доки не буде складено план. Поки люди, які потрапили в шторм, продовжували благати про допомогу, ці представники продовжували збори, намагаючись узгодити відповідний порядок дій і план.
Коли групу рятівників зрештою було організовано, пролунав останній відчайдушний виклик. Жахливий шторм розірвав канат між двома човнами і команда Деніела поверталась назад, щоб побачити, чи не зможуть вони врятувати тих рибалок. Зрештою обидва човни затонули, а їхні команди разом з братом старійшини Патанії, Деніелом, загинули.
Старійшина Патаніа порівняв цю трагедію з увіщуванням Господа, коли Він сказав: “[Ви] не зміцняєте, … [або] сполошеної не вертаєте, [чи] загинулої не шукаєте; … Я зажадаю з [вашої] руки отари Моєї”4.
Старійшина Патаніа пояснив, що хоча ми повинні бути організованими в наших радах, кворумах, допоміжних організаціях та, навіть, особисто, нам не слід зволікати з вирушенням на порятунок. Іноді проходить багато тижнів в обговореннях того, як допомогти сім’ям або людям, які мають особливу потребу. Ми радимося щодо того, хто їх відвідає і який підхід застосувати. Тим часом наші загублені брати і сестри продовжують потребувати допомоги, а іноді навіть кличуть на допомогу і благають про неї. Нам не слід зволікати.
Принцип 2: Нам слід ніколи не здаватися
Президент Томас С. Монсон, який закликав вирушати на порятунок, зазначив: “Слід нагадувати нашим членам Церкви, що ніколи не буває пізно, коли це стосується наших … малоактивних членів Церкви, … які можуть здаватися безнадійними”5.
Подібно до того, як це буває у багатьох з вас, дехто з тих, з ким я ділився євангелією, невдовзі охристилися або стали активними, а іншим—таким, як мій друг Тім, який не належить до Церкви, та його малоактивна дружина Шарлін,—потрібно було значно більше часу.
Понад 25 років я залучав Тіма до розмов на євангельські теми і брав Тіма і Шарлін на дні відкритих дверей у храми. До порятунку приєдналися й інші, але Тім відхиляв кожне запрошення зустрітися з місіонерами.
Якось мені доручили головувати на вихідних на конференції одного з колів. Я попросив президента колу поститися й молитися про те, кого нам слід відвідати. Я був шокований, коли він вручив мені ім’я мого друга Тіма. Коли єпископ Тіма, президент колу і я постукали у його двері, Тім відкрив їх, поглянув на мене, подивився на єпископа і промовив: “Єпископе, здається ви сказали мені, що збираєтеся привести когось особливого!”
Потім Тім засміявся і сказав: “Заходь, Мерве”. Того дня сталося диво. Зараз Тім вже охрищений і вони з Шарлін запечатані у храмі. Нам слід ніколи не здаватися.
Принцип 3: Якою великою буде ваша радість, якщо ви приведете тільки одну душу до Христа
Багато років тому я говорив про те, як Хосе де Суза Маркес зрозумів слова Спасителя: “Якщо хтось серед вас є сильний Духом, нехай візьме з собою того, хто слабкий, щоб той міг … стати … теж сильним”6.
Брат Маркес знав ім’я кожної вівці у своєму кворумі священиків і усвідомив, що Фернандо відсутній. Він шукав Фернандо у його домі, потім у домі одного з друзів і навіть пішов на пляж.
Зрештою він знайшов Фернандо, який займався серфінгом в океані. Він не став чекати, доки човен потоне, як було в історії з Деніелом. Він негайно увійшов у воду, щоб врятувати свою загублену вівцю, з радістю повертаючи його додому7.
Потім, завдяки безперервному служінню, він пересвідчився в тому, що Фернандо вже ніколи знов не залишить отари8.
Дозвольте мені розповісти вам про те, що сталось відтоді, як було врятовано Фернандо, і поділитися радістю від порятунку лише однієї загубленої вівці. Фернандо уклав шлюб у храмі зі своєю коханою Марією. Зараз у них 5 дітей та 13 онуків, і всі вони активні в Церкві. Багато інших родичів та їхні сім’ї також приєдналися до Церкви. Разом вони подали в храм тисячі імен своїх предків, аби ті отримали храмові обряди, і благословення все ще продовжуються.
Нині Фернандо вже втретє служить єпископом і продовжує рятувати саме так, як врятували його. Недавно він розповів: “У нашому приході є 32 активних юнака в Аароновому священстві, 21 з яких було врятовано за останні 18 місяців”. Особисто, як сім’ї, кворуми, допоміжні організації, класи і як домашні вчителі та візитні вчительки, ми можемо це робити!
Принцип 4: Яким би не був наш вік, усіх нас закликано вирушати на порятунок
Президент Генрі Б. Айрінг проголосив: “Незалежно від нашого віку, здібностей, церковного покликання чи місця проживання ми всі, як один, покликані до роботи, яка полягає в тому, щоб допомагати [Спасителю] збирати врожай людських душ, поки Він не прийде знову”9.
Кожного дня все більше і більше наших дітей, молоді, неодруженої молоді та дорослих членів Церкви у будь-якому віці дослухаються до заклику Спасителя вирушати на порятунок. Дякуємо вам за ваші зусилля! Дозвольте мені навести кілька прикладів:
Семирічна Емі запросила свою подругу Аріанну та її сім’ю на щорічний виступ свого Початкового товариства на причасних зборах. Через кілька місяців по тому Аріанна та її сім’я охристилися.
Неодружений юнак Аллан відчув натхнення поділитися з усіма своїми друзями за допомогою соціальних медіа церковними відеоматеріалами, Мормонськими посланнями та віршами з Писань.
Сестра Рівз почала ділитися євангелією з усіма, хто телефонував їй з пропозиціями товарів і послуг.
Джеймс запросив свого друга Шейна, який не належить до Церкви, на хрищення своєї дочки.
Спенсер надіслав своїй малоактивній сестрі посилання на виступ президента Рассела М. Нельсона на генеральній конференції і повідомив: “Вона читала виступ і з’явилась надія”.
Господь дав нам усі засоби, потрібні для того, щоб вирушати на порятунок наших друзів—малоактивних і тих, хто не належить до Церкви. Усі ми можемо це зробити!
Я закликаю кожного з вас дослухатися до заклику Спасителя вирушати на порятунок. Ми можемо це зробити!
Я урочисто свідчу: я знаю, що Ісус є Добрим пастирем, що Він любить нас і що Він благословить нас, коли ми вирушаємо на порятунок. Я знаю, що Він живий; я знаю це. В ім’я Ісуса Христа, амінь.