Завжди утримуйте прощення ваших гріхів

Старійшина Девід А. Беднар

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Силою Святого Духа, яка освячує, і маючи Його за постійного напарника, ми завжди можемо утримувати прощення наших гріхів.

Прониклива фраза, яку використав цар Веніямин, навчаючи про Спасителя і Його Спокуту, була темою моїх досліджень і розмірковувань протягом багатьох років.

У своїй духовно зворушливій прощальній проповіді, зверненій до людей, яким він служив і яких любив, цар Веніямин сказав про те, як важливо пізнати славу Бога і відчути Його любов, отримати прощення гріхів, завжди пам’ятати велич Бога і щоденно молитися й стояти непохитно у вірі¹. Він також пообіцяв, що чинячи так: “Ви завжди будете втішатися, і сповнюватися любов’ю Бога, і завжди будете утримувати прощення ваших гріхів”².

Моя послання зосереджене на принципі—завжди утримувати прощення наших гріхів. Істина, визначена в цій фразі, може зміцнити нашу віру в Господа Ісуса Христа і поглибити наше учнівство. Я молюсь, щоб Святий Дух надихав і наставляв нас у той час, коли ми разом розмірковуватимемо про важливі духовні істини.

Духовне народження знов

У смертному житті ми народжуємося фізично і маємо можливість народитися духовно знов³. Пророки і апостоли настановляють нас “пробуди[тися] до Бога”⁴, “народит[и]ся згори”⁵ і стати “створіння[м] нов[им]”⁶ у Христі, отримуючи у своєму житті благословення, які уможливлені через Спокуту Ісуса Христа. “Діяння, милість, і благодать Святого Месії”⁷ можуть допомогти нам подолати схильність тілесної людини до зосередження на собі та егоїзму і стати більш безкорисливими, доброзичливими й святими людьми. Нас закликають жити так, щоб ми могли “стояти незаплямованими перед [Господом] в останній день”⁸.

Святий Дух і обряди священства

Пророк Джозеф Сміт стисло підсумував важливу роль обрядів священства в євангелії Ісуса Христа: “Народження знову відбудеться через Духа Божого через обряди”⁹. Це проникливе твердження наголошує на ролі, як Святого Духа, так і священних обрядів у процесі духовного народження знову.

Святий Дух є третім членом Божества. Він є особою з духа і свідчить про всю істину. У Писаннях Святого Духа називають Утішителем¹⁰, Вчителем¹¹ і Одкровителем¹². Крім того, Святий Дух є Тим, Хто освячує¹³, Хто очищає й випалює нечистоту й зло з людських душ, немов вогнем.

Святі обряди посідають центральне місце в євангелії Спасителя і в процесі, коли ми йдемо до Нього й прагнемо духовно народитися знову. Обряди—це священні акти, які мають духовну мету, вічне значення і стосуються Божих законів і уставів¹⁴. Виконання всіх спасительних обрядів і обряду причастя має бути вповноваженим тим, хто тримає необхідні ключі священства.

Обряди спасіння і піднесення, які виконуються у відновленій Церкві Господа,—це щось набагато більше, ніж ритуали або символічні дії. Скоріше вони є дозволеними каналами, через які благословення й сили небес можуть вливатися в життя людини.

“І це більше священство керує євангелією та тримає ключ від таємниць царства, саме ключ від пізнання Бога.

Отже, у його обрядах явлена сила божественності.

А без обрядів його і без повноваження священства сила божественності не явлена людям у плоті”¹⁵.

Обряди, які отримують і сумлінно шанують, є необхідними для отримання сили побожності та всіх благословень, які доступні через Спокуту Спасителя.

Отримання й утримання прощення гріхів через обряди

Щоб повніше осягнути процес, за допомогою якого ми можемо отримати і завжди утримувати прощення наших гріхів, спершу нам потрібно зрозуміти невіддільний зв’язок між трьома священними обрядами, які відкривають доступ до небесних сил: хрищенням зануренням, рукопокладанням для надання дару Святого Духа і причастям.

Хрищення зануренням для відпущення гріхів—“є вступним обрядом євангелії”¹⁶ Ісуса Христа і йому має передувати віра в Спасителя і щире покаяння. Обряд—“це символ і заповідь, які Бог установив, щоб [Його діти] увійшл[и] в Його царство”¹⁷. Хрищення виконується повноваженням Ааронового священства. У процесі, коли йдемо до Спасителя і духовно народжуємося знову, хрищення надає необхідне початкове очищення нашої душі від гріха.

Завіт хрищення включає в себе три фундаментальних зобов’язання: (1) бажання взяти на себе ім’я Ісуса Христа, (2) завжди пам’ятати Його і (3) дотримуватися Його заповідей. Обіцяним благословенням за шанування цього завіту є те, що “Його Дух [може] завжди бути з [нами]”¹⁸. Таким чином, хрищення є необхідною підготовкою для отримання дозволеної можливості постійно мати напарництво третього члена Божества.

“Щоб хрищення водою було повним, за ним має йти хрищення від Духа”¹⁹. Спаситель навчав Никодима: “Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже”²⁰.

Три твердження пророка Джозефа Сміта наголошують на життєво важливому зв’язку між обрядами хрищення зануренням для відпущення гріхів і рукопокладанням для надання дару Святого Духа.

Твердження 1: “Хрищення є святим обрядом, підготовчим до прийняття Святого Духа. Це канал і ключ, якими буде передано Святий Дух”²¹.

Твердження 2: “Якщо не робити це задля відпущення гріхів та отримання Святого Духа, то ви з таким же успіхом можете охристити мішок з піском замість людини. Хрищення водою є лише половиною хрищення, і воно нічого не варте без другої половини—тобто, без хрищення Святим Духом”²².

Твердження 3: “Хрищення водою без хрищення вогнем і Святим Духом, яке супроводжує його, є марним; одне й інше є обов’язково і нерозривно поєднано”²³.

В Писаннях постійно наголошується на тісному зв’язку принципу покаяння, обрядів хрищення і отримання дару Святого Духа та славетного благословення відпущення гріхів.

Нефій проголошував: “Бо ворота, якими ви маєте увійти, це є покаяння і хрищення водою; а тоді приходить прощення ваших гріхів вогнем і Святим Духом”²⁴.

Спаситель Сам проголосив: “Тож ось ця заповідь: покайтесь, всі ви, кінці землі, і прийдіть до Мене і христіться в Моє ім’я, щоб вас можна було освятити прийняттям Святого Духа, щоб ви могли стояти незаплямованими переді Мною в останній день”²⁵.

Рукопокладання для надання дару Святого Духа—це обряд, який виконується повноваженням Мелхиседекового священства. У процесі, коли ми йдемо до Спасителя і духовно народжуємося знову, отримання в нашому житті сили Святого Духа, яка освячує, створює можливість тривалого очищення наших душ від гріха. Це втішне благословення є дуже важливим, оскільки “ніщо нечисте не може жити з Богом”²⁶.

Будучи членами відновленої Церкви Господа, ми благословенні, як нашим початковим очищенням від гріха, яке пов’язане з хрищенням, і потенційним тривалим очищенням від гріха, яке уможливлене завдяки напарництву і силі Святого Духа—саме третього члена Божества.

Подумайте над тим, як фермер залежить від незмінної моделі посіву й збору врожаю. Розуміння зв’язку між посівною й жнивами завжди є джерелом мети і впливає на рішення й дії, до яких вдається фермер в кожну пору року. Подібним чином, нерозривний зв’язок між обрядами хрищення зануренням для прощення гріхів і рукопокладання для надання дару Святого Духа мають впливати на кожен аспект нашого учнівства в усі пори нашого життя.

Причастя є третім обрядом, необхідним для того, щоб отримати доступ до сили благочестя. Щоб повніше утримувати себе незаплямованими від світу, нам наказано йти в дім молитви і підносити свої священнодійства у святий день Господа²⁷. Будь ласка, подумайте над тим, що символи тіла і крові Господа, хліб і вода, благословлено й освячено. “О Боже, Вічний Батьку, ми просимо Тебе в ім’я Твого Сина, Ісуса Христа, благословити і освятити цей хліб [або цю воду] для душ усіх тих, хто причащається ним [або п’є її]”²⁸. Освячувати означає—робити чистим і святим. Символи причастя освячені в пам’ять про чистоту Христа, про нашу цілковиту залежність від Його Спокути і про наш обовʼязок шанувати наші обряди і завіти таким чином, щоб ми могли “стояти незаплямованими перед [Ним] в останній день”²⁹.

Обряд причастя є святим і постійним запрошенням щиро покаятися і оновитися духовно. Акт прийняття причастя сам по собі не прощає гріхи. Але, коли ми сумлінно готуємося і беремо участь у цьому святому обряді зі скрушеним серцем і упокореним духом, тоді дається обіцяння, що Дух Господа може завжди бути з нами. І силою Святого Духа, яка освячує, і маючи Його за постійного напарника, ми завжди можемо утримувати прощення наших гріхів.

Ми дійсно щотижня отримуємо благословення завдяки можливості оцінювати своє життя через обряд причастя, поновлювати наші завіти і отримувати це обіцяння за завітом³⁰.

Охрищені знов

Іноді святі останніх днів висловлюють бажання христитися знов і у такий спосіб стати такими ж чистими й гідними, як і в той день, в який вони отримали свій перший спасительний обряд. Чи можу я з повагою сказати, що наш Небесний Батько і Його Улюблений Син не хотіли б, щоб ми відчули таке духовне оновлення, відродження й відновлення лише один раз у своєму житті. Благословення отримати і постійно утримувати прощення наших гріхів через виконання обрядів євангелії допомагають нам зрозуміти, що хрищення є відправною точкою в нашій смертній духовній подорожі; воно не є тим, до чого ми маємо прагнути повертатися знов і знов.

Обряди хрищення зануренням, рукопокладання для надання дару Святого Духа і причастя не є окремими й відособленими подіями; натомість вони є складовими у взаємозалежній і сукупній моделі прогресу викуплення. Кожний наступний обряд піднімає й збільшує нашу духовну мету, наше бажання і наші вчинки. План Батька, Спокута Спасителя і обряди євангелії надають нам благодать, яка потрібна для просування вперед і розвитку рядок за рядком і приписання за приписанням до нашої вічної долі.

Обіцяння і свідчення

Ми є недосконалими людськими істотами, які прагнуть жити у смертному житті за досконалим планом вічного розвитку, який належить Небесному Батькові. Вимоги Його плану є славетними, милостивими і незмінними. Бувають часи, коли ми можемо відчувати рішучість, а часом ми відчуваємо абсолютну невідповідність. Нас може непокоїти запитання, чи зможемо ми колись духовно виконати заповідь стояти незаплямованими перед Ним в останній день.

З допомогою Господа і завдяки силі Його Духа “навч[ити нас] усього”³¹, ми справді можемо бути благословенні тим, що осягнемо наші духовні обов’язки. Завдяки обрядам в нашому житті з’являється духовна мета і приходить сила, коли ми прагнемо народитися знов і стати чоловіками й жінками Христа³². Наші слабкості можуть стати силою, а наші обмеження можуть бути подолані.

Хоча жоден з нас і не спроможний досягти досконалості в цьому житті, ми можемо стати більш гідними і незаплямованими, будучи “очищеними кров’ю Агнця”³³. Я обіцяю і свідчу, що ми будемо благословенні сильнішою вірою в Спасителя і більшою духовною впевненістю, якщо будемо прагнути завжди утримувати прощення наших гріхів і, зрештою, стати незаплямованими перед Господом в останній день. Я свідчу про це у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.