Покликання в приході або філії
Психічне здоров’я


“Пихічне здоров’я”, Консультаційні матеріали (2020).

“Психічне здоров’я”, Консультаційні матеріали.

Психічне здоров’я

Психічне здоров’я впливає на наші думки, емоції, поведінку та стосунки. Тим, хто має психічні хвороби або проблеми із психічним здоров’ям, буває важко справлятися з порядком і вимогами щоденного життя. Такий стан часто емоційно виснажує і збиває з пантелику як саму людину, так і її близьких, а також провідників, які намагаються їй служити.

Від тих, хто не є спеціалістом у сфері психічного здоров’я, не очікується ставити діагноз або надавати лікування людям із проблемами психічного здоров’я. Коли здається, що люди не реагують на звичайні спроби провідників допомогти, нікому не слід через це ображатися. Натомість, провідники повинні серйозно розглянути можливість заохочувати людину пройти оцінювання психічного здоров’я зі спеціалістами (див. Загальний довідник: Служіння в Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів [2020], 31.2.6). Служба з питань сім’ї (там, де вона доступна) може надати провідникам консультацію та запропонувати рекомендації щодо доступних у їхній місцевості ресурсів для оцінювання стану психічного здоров’я. Провідникам слід звертатися до розділу “Психічні хвороби” у розділі Матеріали щодо інвалідності на сайті ChurchofJesusChrist.org, щоб отримати більше інформації про психічні хвороби.

Намагайтеся зрозуміти

Обговорюючи проблеми, пов’язані з психічним здоров’ям, намагайтеся виявляти любов та співчуття, як це робив би Спаситель. Якщо людина звернулася по допомогу, подякуйте їй за це. Оскільки всі ситуації різні і обставини кожної людини відрізняються, із молитвою подумайте про те, щоб поставити людині запитання, подібні до наведених нижче, а потім уважно послухайте відповіді, щоб краще зрозуміти, що її бентежить та які її потреби.

  • Чи був у вас колись діагностований якийсь особливий психічний стан? Якщо так, то як довго ви перебували у цьому стані? Як це впливає на вашу роботу та сімейні стосунки?

  • Що вас найбільше хвилює або турбує зараз?

  • Чи отримуєте ви якесь лікування від спеціалістів із психічного здоров’я? Якщо так, то яке саме? Чи ви дотримуєтеся інструкцій свого лікаря і чи все вас влаштовує у лікуванні, яке ви отримуєте?

  • Як ви вважаєте, стан вашого психічного здоров’я покращується, залишається незмінним чи погіршується?

  • Як ви справляєтеся зі своїм станом?

  • Як члени вашої сім’ї справляються з вашим станом? Чи вони пропонували щось таке, чого ви зараз не робите, що, на вашу думку, може бути корисним?

  • Які у вас є джерела підтримки?

  • Чи ви отримували якісь підказки від Небесного Батька щодо вашого стану? Якщо так, то які це були підказки?

Із дозволу людини і шанобливо ставлячись до її відчуттів, розгляньте можливість зв’язатися з членами її сім’ї, щоб отримати більше інформації щодо проблеми.

Допомагайте людині

Допомагаючи людині зрозуміти, як її проблеми впливають на її життя, застосуйте деякі з наступних рекомендацій:

Запевніть людину, що Небесний Батько її любить або що Спаситель розуміє її випробування.

  • Допоможіть людині зрозуміти, що психічна хвороба не є покаранням від Бога.

  • Допоможіть людині усвідомити, що психічну хворобу неможливо подолати лише силою волі. Психічна хвороба не означає, що людині бракує віри, сили характеру чи гідності.

Залучайте людину до церковних заходів та відповідних можливостей для служіння.

  • Проконсультуйтеся з людиною, членами її сім’ї та іншими, хто її добре знає, щоб дізнатися про її сильні риси та обмеження.

Можна проконсультуватися зі Службою з питань сім’ї (якщо вона доступна) або місцевими спеціалістами з психічного здоров’я, щоб визначити можливості підтримки та лікування. Треба знати, що деякі хвороби тривають все життя попри найкраще лікування.

  • Люди, які приймають медичні препарати, не повинні змінювати їх або припиняти прийом, не проконсультувавшись зі своїм лікарем.

Люди, що страждають від психічних хвороб, мають вищі ризики вчинити самогубство. Ознайомтеся з попереджувальними ознаками самогубства та, якщо помітите їх, ставтеся до них дуже серйозно.

  • Якщо здається, що член Церкви “прощається”, говорить про самогубство або виявляє глибокі почуття відчаю, негайно шукайте для нього допомоги. Порадьтеся з єпископом, лікарем-психіатром, членами сім’ї цієї людини або звяжіться зі службою невідкладної допомоги. Провідникам також доступна лінія допомоги. Можна зателефонувати у місцеву службу надзвичайних ситуацій, щоб отримати термінову допомогу. Будь ласка, звертайтеся до статті про самогубство в розділі “Євангельські теми” на сайті ChurchofJesusChrist.org, щоб отримати більше інформації про самогубство і запобігання йому.

  • Порекомендуйте людині приєднатися до місцевої групи підтримки, спонсорованої громадою, якщо така доступна.

Підтримуйте сім’ю

Проблеми з психічним здоров’ям людини можуть також впливати на життя членів її сім’ї. Визначте вплив на сім’ю людини та поміркуйте, як найкраще служити, щоб задовольняти їхні потреби. Виявляйте любов та співчуття, працюючи з членами сім’ї.

Заохочуйте сім’ю, дальніх родичів та інших причетних радитися разом щодо потреб людини та потенційних допоміжних ресурсів (див. Загальний довідник, 22.3–22.11).

  • Заохочуйте членів сім’ї бути готовими надавати людині допомогу у звичайних життєвих потребах.

  • У разі потреби, обговоріть, як члени сім’ї можуть допомогти зі сплатою рахунків і керуванням ними, з транспортом та необхідними джерелами лікування (наприклад, професійна психотерапія, медичні препарати та госпіталізація).

Порадьте членам сім’ї не очікувати забагато або замало. Одужання часто залежить від діагнозу та лікування. У деяких ситуаціях вони можуть сподіватися лише на деякі покращення, а не на повне одужання.

Подумайте про джерела підтримки для членів сім’ї і друзів тих, хто має психічні хвороби.

  • Медичні працівники можуть допомогти виявити групи підтримки, що відповідають конкретним проблемам людини.

Використовуйте ресурси приходу та колу

Якщо доречно, попросіть провідників приходу або інших надійних людей надавати постійну підтримку. Попросіть людину надати дозвіл, перш ніж обговорювати її ситуацію з іншими.

Визначте надійну особу, яка може бути наставником для члена Церкви та його сім’ї, і заохочуйте їх регулярно зустрічатися.

  • Наставником повинен бути хтось, із ким людині зручно. Це може бути сестра-служителька чи брат-служитель.

  • Будьте обережні, щоб не поставити наставників члена Церкви у потенційно небезпечні ситуації.

Якщо це доречно, заохочуйте сім’ю звертатися до церковних провідників для служіння їхній близькій людині.

  • Заохочуйте тих, хто допомагає цій людині, робити щось з нею, а не замість неї (наприклад: взяти її на захід або працювати поряд з нею над завданням з програми благополуччя).

Якщо член Церкви потребує допомоги піклувальника через свою психічну хворобу, зверніться до матеріалів Підтримка для піклувальників.

Допоможіть члену Церкви визначити, куди звернутися за професійною допомогою.

  • Знайдіть місцеві ресурси, які надають допомогу, що не суперечить євангельським принципам.

  • Зв’яжіться з місцевою Службою з питань сім’ї або офісом території, щоб дізнатися про додаткові ресурси чи можливості отримання консультацій.

Роздрукувати