Лука 11:1–13
“Господи, навчи нас молитися”
Почувши, як Ісус молиться, “озвався до Нього один із Його учнів: “Господи, навчи нас молитися” (Лука 11:1). Ісус відповів з глибоким повчанням, яке може допомогти нам зміцнити наш зв’язок з Небесним Батьком через молитву. Цей урок може допомогти вам зробити вашу молитву більш значущою.
Можливі навчальні завдання
Господь навчає про молитву
Обміркуйте відповіді на наступні два запитання:
-
Чому молитися легко?
-
Чому молитися важко?
Молитва може бути простою і прямолінійною або ж глибокою і такою, що потребує зусиль. Вивчаючи учення Спасителя про молитву, прагніть отримати одкровення, як ви можете зробити вашу молитву більш значущою.Прочитайте Лука 11:1 та знайдіть прохання одного з учнів Спасителя.
Ісус відповів словами, які тепер стали відомі як Господня молитва. Він також промовив цю молитву під час Проповіді на Горі (див. Матвій 6:9–13). Дехто відчував, що Ісус бажав, аби цю молитву запам’ятали і повторювали. Однак Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Господня молитва служить зразком, якого треба дотримуватися, а не вивчати її всю напам’ять і повторювати багато разів” (“Уроки з Господніх молитов”, Ensign або Ліягона, трав. 2009, с. 47). Після того, як Ісус надавав Господню молитву як приклад того, як потрібно молитися, Він промовив інші натхненні повчання про молитву.
Дізнатися більше про молитву
Аби знайти істини, які можуть допомогти вам, ознайомтеся з наступними запитаннями, виберіть те, про що ви б хотіли дізнатися більше, та прочитайте відповідні уривки з Писань.
-
Що я можу дізнатися з прикладу молитви Спасителя? ( Лука 11:2–4 ; Матвій 6:9–13)
-
Що Спаситель пообіцяв стосовно молитви? ( Лука 11:9–13)
-
Що Спаситель застерігав нас не робити в наших молитвах? ( Матвій 6:7–8)
-
Яку істину ви дізналися про молитву з цих віршів?
-
Який у вас був досвід стосовно цієї істини?
-
Що ви дізнаєтеся з цих віршів про вашого Небесного Батька?
Поглиблення ваших знань
Завдання А: Що я можу дізнатися з прикладу молитви Спасителя? ( Лука 11:2–4)
Ознайомтеся з наступними фразами, які Спаситель використовував у Своїй молитві, та оберіть дві з них для обдумування.
-
“Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Імʼя Твоє” ( Лука 11:2).
-
“Нехай прийде Царство Твоє” ( Лука 11:2).
-
“Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі” ( Лука 11:2).
-
“Хліба нашого насущного дай нам на кожний день” ( Лука 11:3).
-
“І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому” ( Лука 11:4).
-
“І не дозволь, щоб нас вводили у спокусу, але визволи нас від зла” (Переклад Джозефа Сміта, Матвій 6:14 [див. також Лука 11:4 ]).
Дайте відповіді на наступні запитання, пам’ятаючи дві обрані вами фрази:
-
Як би ви підсумували те, що означають ці фрази?
-
Коли ви молилися про щось схоже на те, про що молився Спаситель? Як це на вас вплинуло?
-
Чому, на вашу думку, корисно молитися за зразком, який нам дав Спаситель?
Якщо ви обрали це завдання, опишіть у своєму щоденнику для навчання один зі способів, як ви хотіли б наслідувати приклад Спасителя у своїх молитвах.
Завдання Б: Що Спаситель пообіцяв стосовно молитви? ( Лука 11:9–13)
Як написано в Лука 11:9 , Господь обіцяв: “Просіть,—і буде вам дано, шукайте—і знайдете, стукайте—і відчинять вам!”
-
Чим між собою схожі ці дії: “просити”, “шукати” і “стукати”? Чим вони відрізняються?
-
Як ці слова можуть допомогти вам зрозуміти, як молитися більш змістовно?
Пізніше Ісус порівнював бажання земного батька давати своїм дітям дари з бажанням Небесного Батька давати нам дари. У Перекладі Джозефа Сміта Ісус навчав, що якщо недосконалий земний батько знає, як “добрі дари своїм дітям давати” ( Лука 11:13), наскільки ж більше Небесний Батько дасть через Духа Святого добрі дари всім тим, хто проситиме в Нього? Важливо пам’ятати, що Небесний Батько відповідає на молитви у Свій спосіб і час.
-
Які дари, на ваш погляд, Небесний Батько хоче давати тим, хто просить про них і шукає їх? Як ви гадаєте, що Він хоче дати вам?
Якщо ви обрали це завдання, опишіть у своєму щоденнику для навчання випадок, коли ви відчували, що отримали відповідь на свої молитви, або опишіть, що ви будете робити, аби знайти відповідь на молитву.
Вкажіть також, як знання про те, що Бог відповідає на молитви може допомогти вам зробити ваші сьогоднішні молитви більш значущими.
Завдання В: Що Спаситель застерігав нас не робити в наших молитвах? ( Матвій 6:7–8)
У Проповіді на Горі Ісус навчав, що нам не слід “проказу[вати] зайвого” ( Матвій 6:7). У цьому контексті зайвого означає беззмістовного або непотрібного. Молитися, вживаючи марні повторення,—це бездумно повторювати ту саму молитву або ті самі слова в молитві. Якщо ми щирі у своїх проханнях, навіть якщо наша молитва повторюється, такі повтори не вважаються марними.
-
Як уникання марних повторів у наших молитвах може допомогти нам наблизитися до Господа?
-
Що ви можете зробити для того, щоб уникати використання марних повторів під час молитви?
Згадайте приклади своїх молитов, які ви промовляли вдумливо і щиро?.
-
Як молитва у такий спосіб впливає на вас?
Якщо ви обрали це завдання, опишіть у своєму щоденнику для навчання один зі способів, як ви хотіли б наслідувати приклад Спасителя, аби уникнути марних повторів у своїх молитвах.
Коментарі та довідковий матеріал
Що робити, якщо я відчуваю, що мої молитви залишаються без відповідей?
Старійшина Дж. Девн Корніш, сімдесятник, навчав:
Іноді здається, що ми не отримуємо відповіді на наші щирі й палкі молитви. Треба мати віру, щоб пам’ятати, що Господь відповідає у Свій час і спосіб, щоб благословити нас якомога більше. Або якщо ми замислимося глибше, то у багатьох випадках зрозуміємо, що самі вже добре знаємо, що нам слід робити.
Будь ласка, не розчаровуйтеся, якщо у вас не все одразу вийде. Так само як і у вивченні іноземної мови, тут необхідні практика і зусилля. Проте, будь ласка, будьте певні, що ви можете засвоїти мову Духа, і коли це здійсниться, то дасть вам велику віру і силу у праведності.
(Дж. Девн Корніш, “Привілей молитися”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 103)
А якщо я не вважаю себе гідним, щоб молитися?
Старійшина Дж. Девн Корніш, сімдесятник, навчав:
Існує ризик того, що людина може не відчувати себе достатньо гідною, щоб молитися. Ця думка приходить від того злого духа, який навчає нас не молитися (див. 2 Нефій 32:8). Думати, що ми занадто грішні, аби молитися, це трагедія, і це майже те саме, що дуже хворій людині вірити, що вона занадто хвора, аби звернутися до лікаря.
(Дж. Девн Корніш, “Привілей молитися”, Ensign або Ліягона, лист. 2011, с. 103)