Вітаємо на конференції

Президент Томас С. Монсон

Давайте уважно послухаємо послання, … щоб ми могли сповнитися Духом Господнім і здобули знання, яке Він хоче, щоб ми мали.

Наскільки мені вдається бачити, усі місця зайняті, за винятком кількох там позаду справа. Нам є що покращувати. Це вияв люб’язності до тих, хто, може трохи запізнитися через ситуацію на дорогах,—щоб коли вони приїдуть, їм було де сісти.

Це визначний день—день конференції. Ми послухали прекрасний спів хору, звучала така чудова музика. Щоразу, слухаючи хор або гру на органі чи піаніно, я думаю про мою матір, яка казала: “Я радію всьому, що дано тобі, усім твоїм здобуткам на всіх рівнях і всьому, що ти зробив. Про єдине я жалкую: ти так і не граєш на піаніно”. Дякую, мамо. Я б теж хотів цього.

Як це добре, мої брати і сестри, вітати вас на 182-й піврічній генеральній конференції Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

За шість місяців, що минули з часу нашої останньої зустрічі, було освячено три нові храми, один храм було переосвячено. У травні я мав привілей освятити прекрасний храм в Канзас-Сіті, Міссурі, та бути на культурній програмі, присвяченій цій події. Більш докладно про це святкування я розповім у своєму виступі завтра.

У червні президент Дітер Ф. Ухтдорф освятив довгоочікуваний храм у Манаусі, Бразилія, а на початку вересня президент Генрі Б. Айрінг переосвятив відновлений храм у Буенос-Айресі, Аргентина, храм, який я мав привілей освятити майже 27 років тому. Лише два тижні тому президент Бойд К. Пекер освятив чудовий храм у Бригам-Сіті, у місті, де він народився й виріс.

Як я зазначив раніше, немає жодної церковної споруди, важливішої за храм, і ми раді, що маємо по світу 139 діючих храмів і будуємо або оголосили про будівництво ще 27 храмів. Ми вдячні за ці священні споруди і благословення, які вони приносять в наше життя.

Цього ранку мені приємно оголосити про ще два храми, які у наступні місяці й роки будуть зведені в таких місцях: Тусон, Аризона, і Арекіпа, Перу. Детально про ці храми повідомимо у майбутньому, коли буде отримано всі дозволи та схвалення.

Брати і сестри, а тепер я перейду до іншого питання, а саме, місіонерського служіння.

Упродовж певного часу Перше Президентство і Кворум Дванадцятьох Апостолів дозволяв молодим чоловікам з деяких країн служити з 18-річного віку, якщо вони гідні, здатні, закінчили середню школу і виявляли щире бажання служити. Це була політика стосовно конкретних країн, і вона дозволила тисячам молодих людей з честю відслужити місію, а також виконати свій військовий обов’язок та отримати освіту.

Наш досвід з 18-річними місіонерами був позитивним. Їхні президенти місій повідомляли, що такі місіонери слухняні, вірні, зрілі і служать так само компетентно, як і старші за них місіонери в тих же місіях. Їхня вірність, слухняність і зрілість викликала у нас бажання надати таку ж можливість починати служити на місії у молодшому віці для всіх молодих чоловіків, незалежно від країни, з якої вони походять.

Я із задоволенням повідомляю, що оголошене вступає в силу негайно, і всі гідні та здатні до служіння молоді чоловіки, які закінчили середню школу або мають іншу середню освіту, незалежно від місця їхнього проживання, матимуть можливість бути рекомендованими для місіонерського служіння, починаючи з 18, а не 19-річного віку. Я не кажу, що всі молоді люди будуть—або повинні—служити з молодшого віку. Але тепер така пропозиція є можливою, якщо дозволяють особисті обставини, а також є схвалення провідників священства.

З молитвою обдумуючи, з якого віку можуть починати своє місіонерське служіння молоді чоловіки, ми також міркували, з якого віку можуть служити молоді жінки. Сьогодні я із задоволенням оголошую, що здатні до служіння, гідні молоді жінки, які мають бажання служити на місії, можуть бути рекомендованими для місіонерського служіння у віці 19 років, а не у 21 рік.

Ми підтверджуємо, що місіонерська робота є відповідальністю священства, і ми закликаємо всіх молодих чоловіків, які є гідними і фізично та розумово здатними до служіння, відгукнутися на цей заклик служити. Багато молодих жінок також служать, але на них, на відміну від молодих чоловіків, цей обов’язок не поширюється. Однак ми запевняємо молодих сестер Церкви, що, як місіонери, вони роблять цінний внесок і ми високо цінуємо їхнє служіння.

Нам і далі потрібно набагато більше літніх пар. Якщо вам сприяють обставини, якщо ви на пенсії і дозволяє здоров’я, я закликаю вас підготуватися, щоб служити на місії повного дня. Обоє—чоловік і дружина—знайдуть більше радості, служачи разом дітям нашого Батька.

А тепер, мої брати і сестри, давайте уважно послухаємо послання, які будуть звучати протягом цих двох днів, щоб ми могли сповнитися Духом Господнім і здобули знання, яке Він хоче, щоб ми мали. Я молюся, щоб це так і було, в ім’я Ісуса Христа, амінь.