Трубний глас пророків
Пророки і апостоли стоять на чолі цієї роботи сьогодні, коли вона просувається по всьому світові.
Оглядаючи цю величезну аудиторію, своїм внутрішнім зором я бачу не тільки тих, хто зараз у Конференц-центрі, але й тих з вас, хто бере участь у цій конференції в домах зборів та домівках по всьому світі. Ви можете бути близько або далеко, але ви є надзвичайно важливими для роботи Господа і встановлення Церкви у ваших краях.
Нас об’єднує любов до Бога, нашого Небесного Батька. Ми шануємо Його ім’я та ім’я Його Єдинонародженого Сина, Спасителя світу, самого Ісуса Христа. На цій конференції до нас долинуть—через силу Святого Духа—почуття, що збільшать нашу віру в Батька і Сина, а також нашу любов до принципів відновленої євангелії. У свою чергу, ці почуття наблизять нас до Них, коли ми будемо відчувати Їхню присутність у нашому житті та прагнення всім серцем пізнавати Їхню волю і уподібнюватися Їм.
Ось моє послання і свідчення для вас: пророки і апостоли стоять на чолі цієї роботи сьогодні, коли вона просувається по всьому світові. Їх було покликано Богом через одкровення. Вони насправді пророки, провидці та одкровителі. Господь любить їх, і як члени Церкви ми шануємо їх і бачимо в них слуг Бога живого. Трубний глас пророків є настільки ж виразним сьогодні, як і в минулому, і свідчення пророків не замовкнуть до тієї самої миті, коли Господь Ісус Христос повернеться, щоб царювати в славі.
Ми живемо в чудовий, але тривожний час. Ми бачимо, що по всій землі структура народів і спільнота народів руйнується. Ми бачимо незгоду й ворожнечу між провідниками та народами, конфлікти між суспільствами і суперечки в сім’ях. Засіб лікування цих пошестей світу полягає в розумінні доктрин та вчень Господа Ісуса Христа, а також у практичному застосуванні цих принципів у житті кожної людської істоти. Божественні доктрини та вчення викладалися з ясністю пророками—давніми й сучасними—саме так, як їх спонукав до цього Святий Дух. Коли ми чуємо ці істини, вони передаються до серця й розуму тим самим Духом.
Коли ми замислюємося над роллю пророків, важливо розуміти, що, по-перше, пророків покликає Бог, і Він свідчить світові про їхнє покликання. Давня Книга Авраама описує одну сцену з доземного життя, коли Бог дивився на духів, яких Він створив:
«І Бог бачив ці душі, що вони були добрими, і Він стояв серед них, і Він сказав: Цих я зроблю Моїми правителями; бо Він стояв серед тих, хто були духами, і Він бачив, що вони були добрими; і Він сказав мені: Аврааме, ти є одним з них; тебе було вибрано перш ніж ти народився» (див. Авраам 3:23).
Про Самуїла, старозавітного пророка, Писання кажуть, що «виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів. І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній» (1 Самуїлова 3:19–20).
У Книзі Мормона наведено слова Спасителя в давній Америці, коли Він наголошував цінність старозавітних пророцтв Ісаї:
«І тепер, ось, Я кажу вам, що вам слід вивчати це. Так, заповідь Я даю вам, щоб ви старанно вивчали це; бо великими є слова Ісаї.
Бо дійсно, він говорив, торкаючись усього щодо Мого народу, який є від дому Ізраїля;…
І все, що він казав, було і буде, саме згідно з словами, які він говорив…
Вивчайте пророків, бо багато хто з них свідчить про це» (3 Нефій 23:1–3, 5).
По-друге, роль пророків у тому, щоб навчати про Христа і свідчити про Його божественність та Його місію. Перший пророк, Адам, і його дружина Єва чули голос Господа і започаткували приклад для майбутніх розподілів [євангелії]. Про цей історичний момент написано, що «Адам благословив Бога, і був сповнений, і почав пророкувати про всі роди земні, кажучи: Благословенним будь ім’я Бога, бо через мій переступ мої очі відкрилися, і в цьому житті я матиму радість, і знову у плоті я побачу Бога.
І Єва, його дружина, почула все це і раділа, кажучи: Якби не наш переступ, ми б ніколи не мали сімені і ніколи б не пізнали добра, і зла, і радості від нашого викуплення, і вічного життя, яке Бог дає всім послушним.
І Адам і Єва благословили ім’я Бога, і вони все розповідали своїм синам і своїм дочкам» (див. Мойсей 5:10–12).
Давньоамериканський пророк Геламан навчав своїх синів Нефія та Легія:
«І ось, сини мої, пам’ятайте, пам’ятайте, що на камені нашого Викупителя, який є Христос, Син Бога, ви повинні побудувати свій фундамент; так, щоб коли диявол пошле вперед свої могутні вітри, так, свої стріли у вихорі, так, коли весь його град і його могутня буря вдарить по вас, воно не матиме сили над вами, щоб втягнути вас до безодні нещастя і нескінченного горя, завдяки каменеві, на якому ви збудувалися, який є надійним фундаментом, фундаментом, що на ньому якщо люди будують, вони не можуть упасти» (Геламан 5:12).
Мабуть, наймогутніше свідчення про Спасителя в цьому розподілі дали в 1832 р. пророк Джозеф Сміт і Сідні Рігдон:
«І тепер, після багатьох свідчень, які було дано про Нього, це є свідчення, останнє з усіх, яке ми даємо про Нього: Що він живе!
Бо ми бачили Його, саме по Божу правицю; і ми чули голос, який приносив свідчення, що Він є Єдинонародженим від Батька
Що Ним, і через Нього, і від Нього світи є і були створені» (див. УЗ 76:22–24).
Третьою характеристикою пророків є те, що їхні вчення записані і їх викладають наступні пророки та вчителі жителям землі. Господь сказав старозавітному пророкові Мойсею: «Вийди до Мене на гору, і будь там. І дам тобі кам’яні таблиці, і закона та заповідь, що Я написав для навчання їх» (Вихід 24:12).
В наш час, у 1995 році, живі Господні пророки дали свідчення, що несе в собі таке ж спонукання; коли засвідчили світові про священну природу шлюбу та сім’ї:
«Ми, Перше Президентство і Рада Дванадцятьох Апостолів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, урочисто проголошуємо, що шлюб між чоловіком і жінкою було встановлено Богом і що сім’я є центральною у Творцевому плані для вічної долі Його дітей…
Ми проголошуємо, що той шлях, яким створюється смертне життя, встановлено Богом. Ми стверджуємо святість життя і його важливість у Божому вічному плані…
Ми закликаємо свідомих громадян і урядових чиновників повсюди застосовувати ті міри, які спрямовано на підтримання та зміцнення сім’ї як фундаментальної сполуки суспільства» («Сім’я: Проголошення світові», Ліягона, жовтень 1998 р., с. 24).
Пізніше вони також дали своє особисте свідчення, як Господні апостоли, про місію Ісуса Христа:
«Ми урочисто свідчимо, що Його життя, яке є центральним у всій людській історії, не починалося у Віфлеємі і не закінчилося на Голгофі. Він був Першонародженим від Батька, Єдинонародженим Сином у плоті, Викупителем світу…
Ми свідчимо, що Він одного дня повернеться на землю… Він буде правити як Цар царів і царювати як Господь над панами, і кожне коліно прихилиться і кожний язик говоритиме у поклонінні перед Ним. Кожен з нас стане, щоб Він судив нас згідно з нашими діяннями і бажаннями наших сердець» («Живий Христос: Свідчення Апостолів», Ліягона, жовтень 2000 р., сс. 2–3).
У самій своїй серцевині учення Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів спрямовані на те, щоб передати душі кожної щирої людини, яка проситиме Бога з вірою, особисте свідчення про нашого Господа і Спасителя і про роль пророків від світанку часів і донині. Я свідчу, що порядок пророчого успадкування продовжується від Джозефа Сміта, першого пророка цього розподілу, до Гордона Б. Хінклі, який сьогодні є пророком Господа. Про це я приношу моє свідчення. В ім’я Ісуса Христа, амінь.