Друг другові
Будь задоволеним
З інтерв’ю зі старійшиною Алекзандером А. Одуме, територіальним сімдесятником у Західноафриканській території; провів інтерв’ю Ф. Оньебуезе Нмерібе
“Бо навчився я бути задоволеним із того, що маю” (Филип’янам 4:11).
Я зростав у селі на півдні Нігерії. Мій батько заробляв на життя фермерством, вирощуючи солодку картоплю, маїс, маніоку, подорожник та інші культури на продаж. Власним прикладом батьки навчали мене працювати старанно. Усі ми працювали на фермі й мали достатньо їжі. Мій батько вірив у те, що якщо людина наполегливо працює і веде скромний образ життя, то вона досягне успіху.
Мої батьки не були членами Церкви, але вони вірили в Бога. Вони навчали мене, що Бог живе і що Ісус Христос є Спасителем.
Батько також навчав мене поважати старших—підкорятися їхнім повноваженням. У моїй громаді поважати старших—це традиція.
Коли я був дитиною, сусід приніс нам на свято пригощення. Коли наша сім’я отримує такий дар, то за звичаєм нашого дому батько вирішує, коли сім’я буде їсти цю їжу. Того разу батька вдома не було. Я так хотів з’їсти те пригощення, що плакав і просив матір дати мені хоч трохи. Мама не хотіла поставитися зневажливо до традиційної ролі батька, але вона також не хотіла, щоб я ходив засмучений. Вона відрізала шматочок від страви і дала мені з’їсти.
Пізніше, коли батько прийшов додому, він засмутився, що я так вчинив. Він запросив мене до себе в кімнату і сказав, що був розчарований через те, що я не був задоволений тим, що маю. Він навчав, що спокій у розумі і хороше життя мають лише ті, хто задоволений тим, що має.
Минуло кілька років, і я почав ходити до різних церков, але ніколи не відчував себе там затишно. Одного дня я повернувся додому з роботи, і власниця квартири сказала, щоб ми з дружиною наступного ж дня звільнили квартиру . Я не зробив нічого поганого і не створив жодної проблеми, що змусило б її так вчинити.
Я пішов до друга, щоб він допоміг мені швидко знайти нову квартиру, і там зустрів місіонерів. Вони представилися і сказали, що зможуть відповісти на всі мої запитання у кінці уроку. Коли вони навчали про пророка Джозефа Сміта і Відновлення євангелії, я подумав про те, як ходив від однієї церкви до іншої, не знаходячи істини. Я домовився про зустріч з місіонерами, і вони навчали мене і дружину. Невдовзі нас було охрищено і конфірмовано.
З того часу я мав багато покликань у Церкві. Я зрозумів, що мої батьки заклали в мені міцну основу віри в Бога, навчили бути задоволеним тим, що я маю і дали знання, що завдяки Спокуті Ісуса Христа ми можемо бути спасенні.
Діти, дослухайтеся до поради своїх батьків і живіть відповідно до того, чого вас навчають вчителі й провідники Початкового товариства. Я знаю, що якщо ви будете слухняними, будете читати Книгу Мормона, шанувати свої завіти хрищення, Господь вас благословить.