Гідна музика, гідні думки
Адаптовано з виступу на жовтневій генеральній конференції 1973 року.
Коли я був хлопчиком, ми жили в домі, навкруги якого розкинувся фруктовий сад. Деревам завжди не вистачало води. Рівчаки, які завжди викопувалися заново щовесни, невдовзі заростали бур’янами. Я мав обов’язок відкривати заслонки іригаційної системи. Одного дня я зіткнувся з проблемою. Коли вода пішла по канавах, що заросли бур’яном, вона стала розливатися в усі боки. Стоячи у воді, я намагався робити насипи на берегах. Як тільки я лагодив один прорив, невдовзі виникав інший. Через сад ішов наш сусід. Він подивився на це і кількома енергійними змахами лопати очистив дно канави, даючи воді текти шляхом, який він прокопав. Сусід сказав: “Якщо ти хочеш, щоб вода текла в певному напрямі, тобі слід підготувати для неї шлях”.
Я зрозумів, що думки, як і вода, будуть текти в певному напрямку, якщо ми підготуємо для них шлях. Інакше наші думки йдуть шляхом найменшого спротиву, завжди вишукуючи низину. Можливо, найбільший і найважчий виклик смертного життя—навчитися контролювати свої думки. У Біблії сказано, що чоловік “як у душі своїй… обраховує, такий є” (Приповісті 23:7). Той переміг себе, хто може контролювати свої думки.
Розум подібний до сцени
Навчаючись контролювати свої думки, ви можете подолати звички, навіть принизливі звички. Ви можете відчути сміливість, здолати страх і жити щасливо. Поки я зростав, я сотні разів чув, як важливо контролювати думки, але ніхто не сказав мені, як це робити. Я думав про це роками і вирішив, що розум подібний до сцени. Щоразу, коли ми прокидаємося, завіса піднімається. На цій сцені завжди щось розігрується. Це може бути комедія, трагедія, щось цікаве або щось нудне, щось добре або щось погане, тобто на сцені вашого розуму завжди відбувається якесь дійство.
Чи помічали ви, як посеред майже кожної п’єси на сцену прокрадаються з-за куліс маленькі, не дуже чисті думки, в той час, коли ви зовсім не бажали їхньої появи? Ці нечестиві думки будуть намагатися відтіснити все інше в глибину сцени. Якщо ви дозволите їм залишатися, зі сцени підуть думки, в яких є хоч крихта чесноти. З вашої власної згоди ви залишитеся під впливом неправедних думок. Якщо ви поступитеся їм, ці думки будуть грати роль на сцені вашого розуму, поки вистачить вашого терпіння. Вони будуть розігрувати теми гіркоти, ревнощів або ненависті. Вони можуть бути вульгарними, аморальними, навіть розбещеними. Якщо вони з вашого дозволу запанують на сцені, то застосують найпереконливіші аргументи, аби тільки втримувати вашу увагу. Їхня гра може бути дуже цікавою; вони можуть навіть переконати вас у своїй невинності—вони, мовляв, лише думки. Що вам робити в такі моменти, коли на сцені вашого розуму господарюють чортенята нечистого мислення—чи то сірі, що здаються майже чистими, чи безсумнівно порочні? Якщо ви зможете сповнити ваш розум чистими й конструктивними думками, тоді не залишиться місця для цих настирливих чортенят, і вони зникнуть.
Як контролювати свої думки?
Я розумію, що в сьогоднішньому світі часто важко буває сповнювати свій розум виключно гідними думками. Це вимагає прискіпливого контролю. Однак цього можна досягнути, якщо спрямувати думки в безпечне місце. Я знайшов спосіб створення такого місця і хочу поділитися з вами своєю знахідкою. Це музика—гідна музика. Одна мудра людина якось сказала: “Музика є одним з найпотужніших засобів управління розумом”. Те, що саме вона приводить на сцену нашого розуму, визначає характер цього управління— позитивний або негативний. Якщо ви можете сказати, що пісня духовно надихає або спонукає вас побачити себе у шляхетнішій перспективі, то музика є гідною. Якщо вона лише розважає або підіймає настрій, то й тоді вона приносить користь. Але якщо вона викликає у нас бажання відгукнутися на неї чимось плотським, похітливим або заглибитися у свої неправедні бажання, такої музики слід уникати. Вона є негідною.
Завжди знаходяться ті, хто беруть прекрасне і псують його. Це відбувається з природою, це відбувається з літературою, театром, образотворчим мистецтвом. І безсумнівно це відбувається з музикою. Багато століть тому було помічено, що пісні, в яких погані слова поєднано з привабливою музикою, можуть звести людей на манівці. І сама музика, залежно від стилю виконання, ритму й напору, може притупити духовну чутливість.
Ми живемо в такі часи, коли суспільство зазнає непомітних, але сильних змін. Воно стає все менш і менш вибагливим до того, чим дозволяє собі розважатися. В результаті цього більшість музичних творів, що їх виконують тепер популярні естрадні виконавці, більше розбурхують, ніж утихомирюють, більше збуджують, ніж заспокоюють. Деякі музиканти відверто пропагують неправедні думки і дії.
Молоді люди, ви не можете дозволити собі заповнювати розум негідною музикою нашої доби. Вона не є невинною. Вона може запросити на сцену вашого розуму негідні думки і встановити ритм, в якому вони будуть танцювати, а ви—діяти. Ви принижуєте себе, вдаючись до того, що часто супроводжує крайнощі в музиці—ницість, непоштивість, аморальність, залежність від згубних звичок. Така музика не гідна вас.
Обачливо ставтеся до того, що ви слухаєте і що граєте. Це стає частиною вас самих. Це контролює ваші думки й впливає також на життя інших людей. Я рекомендую вам продивитися свою фонотеку й викинути те, що викликає принижуючі думки. У молодих людей, які піклуються про свій духовний розвиток, не повинно бути такої музики.
Кажучи це, я не мав на увазі, що вся сьогоденна музика викликає негідні думки. І сьогодні пишуть музику, яка сприяє пізнанню людської природи, яка вселяє відвагу, яка пробуджує в людині духовність, благоговіння, щастя, відчуття краси.
Обирайте духовну музику
Господь сказав: “Бо Моя душа втішається в пісні серця; так, пісня праведних є молитвою для Мене, і на неї відповіддю буде благословення на їхні голови” (УЗ 25:12). Перше Президентство Церкви так прокоментувало вплив музики на наше життя: “Завдяки музиці здатність людини виразити себе перетинає границі мови як у витонченості, так і в силі. Музику можна використати, щоб піднести й надихнути або для того, щоб спонукати до деградації й знищення. Отже, нам, святим останніх днів, важливо завжди застосовувати принципи євангелії й шукати проводу Духа, підбираючи музику, якою ми оточуємо себе”1.
Дозвольте мені сказати вам, молоді провідники: приділяйте велику увагу тому, яку саме музику ви підбираєте для ваших заходів. Роблячи вибір, консультуйтеся з вашими радниками. Вам потрібна їхня мудрість, бо провалля між Церквою і світом з його крайностями в музиці, тепер ширше, ніж у часи всіх минулих поколінь.
Президент Дж. Рубен Кларк мол. (1871–1961), один з наших великих церковних провідників, пояснював це так: “Наш обов’язок не дозволяє нам організовувати або терпляче сприймати нездорові розваги, мотивуючи це тим, що молодь знайде їх в іншому місці, якщо ми не дамо їм цього. Навряд чи ми поставимо рулетку в церковному приміщенні для розваги, щоб там грали на гроші, мотивуючи це тим, що наша молодь піде до ігорного дому, якщо ми не зробимо цього. Таким чином ми ніколи не утримаємо нашу молодь”.
Так само невідповідним було б для нас влаштовувати прослуховування тієї музики і створювати таку обстановку, що приваблює молодь у світі. Ви повинні твердо і бескомпромісно свідомо стояти на тому, що є правильним і добрим. Ви повинні мати сміливість включати світло й вимикати музику, якщо освітлення й музика не сприяють тій обстановці, в якій з’являються гідні думки. Ви маєте наполягати на високих стандартах одягу й стилю виконавців, а також усіх присутніх.
Я хочу порадити вам розвивати свої таланти, і якщо у вас є здібності до музики, подумайте ось про що: є багато ще ненаписаної і невиконаної музики. Ви можете стати авторами гідної музики, яка підноситиме душу, яка поширюватиме євангелію, зворушуватиме серця, даватиме заспокоєння й силу стурбованому розуму.
Є багато прикладів у давній та сучасній історії, які свідчать про вплив праведної музики. Розчарування відступало, серця сповнював спокій, з’являлася відвага перед лицем випробувань, коли піонери чули слова гімну “Вперед, святі”. Ця пісня стала натхненням для багатьох людей на довгі роки. Якось я розмовляв з пілотом, який щойно повернувся після небезпечного польоту. Ми говорили про відвагу й страх, і я запитав, як йому вдалося не втрачати самовладання перед лицем того, що йому довелося витерпіти. Він сказав: “У мене є один улюблений гімн, і коли становище ставало відчайдушним, коли було небагато надії на повернення, я зосереджувався на ньому і здавалося, що самі двигуни літака підспівували мені”.
Вперед, святі,
Вам випало іти
До важких перемог,
Душі звільніть
Від суму й гіркоти,
Все гаразд, з нами Бог!2
Це підтримувало в ньому віру—життєво важливу складову відваги.
Сам Господь готувався до Свого найбільшого випробування під впливом музики, бо в Писаннях сказано: “А коли відспівали вони, на гору Оливну пішли” (Марк 14:26).
Оберіть улюблений гімн
Молоді люди, пам’ятайте: я хочу, щоб кожен з вас запам’ятав, що це ваша Церква і Він—ваш Господь і ваш Спаситель, який стоїть біля керма. Його постійний провід та натхнення доступні для вас, коли ваші серця буде по вінця сповнено добрим, прекрасним і надихаючим. Ось вам один спосіб. Виберіть улюблений гімн або пісню, як це зробив мій друг, той пілот. Є багато прекрасних пісень—є з чого вибирати. Відбираючи гімни, шукайте провід Духа. Пригадайте всю пісню від першого рядка до останнього. Вивчіть її. Навіть якщо у вас немає музичної підготовки, ви можете подумки проспівати просту пісню. А тоді використовуйте її як камертон для думок та як аварійний вихід.
Кожного разу, коли ви побачите, як тьмяні актори просковзують з бокових проходів вашого мислення на сцену вашого розуму, ставте, так би мовити, на програвач цей диск. Це повністю змінить ваш настрій.
Чистота й натхнення музики з ганьбою повиганяють брудні думки геть. Бо поки чесноту свідомо не змішують з брудом, зло не може витримувати присутність світла. Ви побачите, що коли настане потреба, ви подумки і майже підсвідомо почнете наспівувати музику, щоб відігнати негідні думки. Молоді люди, діючи праведно й достойно, зосереджуйтесь на гідних думках, бо які в людини думки, такою вона і є. Ви матимете здатність виконати те, що допоможе вам прожити життя недаремно.
Ви—сини й дочки Всемогутнього Бога. Я свідчу, що Бог—наш Батько, що ми Його діти, що Він любить нас і відкрив для нас у цьому житті велике й славетне. Я знаю це і дякую Йому за те, що мене протягом життя надихала хороша музика, вплив якої позначався на моїх думках і душі.