2008
ДРУЗІ
Жовтень 2008 р.


ДРУЗІ

Я б могла бути серед них

Вибирайте друзів, які поділяють ваші високі моральні норми. Ставтеся до кожного з добротою та повагою. Запрошуйте друзів з інших вір на церковні заходи. Докладайте особливих зусиль, щоб допомогти новонаверненим та малоактивним.

Коли мені було сім років, по сусідству оселилася сім’я і я подружилася з їхньою дочкою. У нас були однакові уподобання, і ми добре впливали одна на одну. Ми робили правильний вибір, бо наші батьки навчили нас вибирати мудро.

Але ось, навчаючись у шостому класі, ми зробили неправильний вибір на догоду нашим друзям, які дотримувалися нижчих моральних норм. Наступного року я вирішила, що мені треба змінити друзів, щоб знову робити правильний вибір, живучи за вищими духовними нормами. Проблема була лише в тому, що я все ще дружила зі своєю подругою і не хотіла, щоб ми перестали проводити час з нею разом.

Зробити те, що мені треба було зробити, виявилося нелегко. Мені все життя казали, щоб я вибирала собі хороших друзів і дотримувалася високих моральних норм. Але в мене не було свідчення, чому ж це так важливо, і тому я мала просто вірити, що це правильно. Влітку і у восьмому класі ми перестали стільки проводити часу разом, як раніше, і моє та її життя пішло в різних напрямках.

Того ж року я побачила благословення, які дало мені те рішення. Мої колишні друзі вирішили принести у школу спиртні напої. Вони переконали інших дівчат випити, і у всіх потім були неприємності. Я усвідомила, що однією з тих дівчат могла бути я. Якби я залишилася з ними, то не знаю, чи мала б я силу відстояти свої переконання.

Коли я думаю про наслідки, які б мала, то це мене приголомшує. Я могла б страждати від згубних звичок, мала б проблеми із законом, втратила б довіру своїх батьків, але гірш за все—я могла б втратити довіру Небесного Батька, яку Він має до мене.

Я знаю, що пророк закликає нас жити за високими моральними нормами заради нашої безпеки. Навіть якщо це може здаватися нам незручним, це допомагає нам духовно, фізично, психічно і в усьому, про що ми навіть і не думаємо.

Роздрукувати