Остерігайтеся дерев’яних коней
Чи звертали ви увагу, як оточуюче середовище може впливати на наші вчинки і позначатися на нашій поведінці? Пригадую, ще навчаючись у коледжі, я брав участь в обговоренні, яке проводив наш викладач стосовно впливу оточуючого середовища на продуктивність праці. Він вказав, що певне оточуюче середовище сприяє виконанню працівниками своєї роботи з більшою енергією і старанністю, а інше призводить до протилежних наслідків. Думка про те, що, здавалося б, прості речі можуть мати такий вплив, дуже зацікавила мене.
Він також розповів нам про один експеримент, проведений з групою людей, посаджених за стіл і готових до вживання їжі, що була поставлена перед ними. Незважаючи на те, що кожний з учасників експерименту був голодний і виявляв бажання з’їсти запропоновану їжу, на їхньому апетиті надзвичайно позначилася зміна освітлення в кімнаті. Після зміни освітлення багато хто з них взагалі не їв, інші з’їли зовсім трошки і, що було несподіванкою, нікому їжа не принесла задоволення.
Те, що апетитна їжа могла втратити свою апетитність тільки тому, що в кімнаті змінилося освітлення, вказує на можливий вплив і сильну дію оточуючого середовища на нашу поведінку.
Через багато років, коли я вже займався своєю професійною діяльністю, мене запросив один клієнт провести підготовку до страхування одного нового закладу, який він збирався відкривати. Коли я прибув на місце, то зрозумів, що то був нічний клуб.
Коли ми пройшли через приймальню і ввійшли в основне приміщення, я був вражений його дизайном. Меблі і світильники, штори і килими дуже гармоніювали одне з одним, створюючи найприємнішу атмосферу. Після того як мені повідомили, для чого саме буде використовуватися це місце, побачене стало для мене повною несподіванкою. Коли ми разом з господарем закладу сіли обговорити необхідну інформацію, підійшов хтось із працівників і запитав, чи може він перевірити акустично-світлову систему.
Мій клієнт дав згоду. Раптом спокійна атмосфера змінилася, бо освітлення в кімнаті згасло, натомість включилося безліч кольорових миготливих вогників і загриміла музика. Відчуття спокою відразу ж зникло.
У такій атмосфері спілкуватися стало неможливо, тож ми повернулися у приймальню. Після подальшого обговорення, і беручи до уваги побачене, я не відчув, що мені треба займатися цією справою, тому передав цього клієнта фахівцю у цій галузі страхування. І до сьогоднішнього дня я чітко пам’ятаю цю надзвичайну переміну, яка сталася через ті промені світла і пульсуючий ритм гучної музики, що пронизували темну кімнату.
Той випадок став для мене хорошим уроком. Те, що нас оточує, може дуже впливати на наші почуття й поведінку.
Це одна з причин, чому наші провідники дали пораду, щоб кожний спонсорований Церквою захід проводився в обстановці, де міг би перебувати Дух Господа. Замисліться над цією порадою. А тепер подумайте про наші Церковні заходи. Що ми можемо зробити, аби досягнути Господньої цілі у проведенні надихаючих і здорових заходів?
Троянський кінь
Ще в юності я зацікавився грецькою легендою про троянського коня. Можливо, ви пам’ятаєте її: військо греків тримало в облозі місто Троя упродовж 10 років, безрезультатно намагаючись пробитися через неприступні укріплення.
Урешті-решт греки вдали, що відходять, і залишили біля стін міста величезного дерев’яного коня, в середині якого заховалася група захвату. Жителі Трої повірили, що цей кінь має бути доброю ознакою, і всупереч пораді деяких людей, втягли таки його в місто. А вночі воїни-греки вилізли зі своєї схованки та й відчинили міські ворота, даючи війську греків увійти в Трою і завоювати її.
Ми також повинні остерігатися сил, які змовляються пробити наш захист, щоб знищити наш щит віри! Наші домівки та місця поклоніння можуть надати прихисток від бур, які здіймаються через зайве захоплення земними інтересами, щоб ми були “стійкі і непохитні, завжди багаті на добрі справи” (Мосія 5:15) і завжди “стоя[ли] на святих місцях” (УЗ 45:32).
Якщо ж не остерегтися, то дехто може втратити духовну чутливість, толерантно ставлячись до поганої музики і непідходящих заходів. Дозволити собі те, що може зашкодити нашому внутрішньому стану,—це те саме, що втягти дерев’яного коня в неприступну фортецю.
Наша мета в плануванні і підготовці заходів повинна полягати не в повторенні чи наслідуванні того, що робиться у світі, а створенні навколишнього оточення, де міг би перебувати Дух Господа. Це стосується будь-якого заходу, спонсорованого Церквою, де і коли б він не проводився; цим ми повинні керуватися, вибираючи, які фільми дивитися, в які комп’ютерні ігри грати або в яких розвагах брати участь. Нам слід розважливо ставитися до заходів, які проводяться в церковних приміщеннях, оскільки вони освячені і призначені для всього, що є “чеснотне, чудове, славнозвісне, гідне похвали” (Уложення Віри 1:13).
Якби Спаситель прийшов на захід, що проводиться в церковному домі зборів, чи була б Його реакція такою, як тоді, коли Він повиганяв усіх продавців і покупців з храму в Єрусалимі (див. Матвій 21:12–13)? Чи Він би, як Петро на Горі переображення, сказав: “Добре бути нам тут!” (Матвій 17:4).
Порада Президента Гордона Б. Хінклі (1910–2008 рр.) стосовно підготовле- ності до служіння на місії повного дня теж стосується нашої теми: “Я впевне-ний, що підняття рівня вимог підштовхне нашу молодь, а особливо юнаків, до активнішої самодисципліни, щоб норми їхнього життя були вищими за низькі норми світу, щоб вони не грішили і щоб у всьому були якомога доброчеснішими”1.
Тримаючи в пам’яті ці слова, нехай кожен з нас вирішить планувати і брати участь в здорових за суттю заходах, піднімаючи планку вимог і відтісняючи те, що від світу.
Чи не обмежить і чи не позбавить такий підхід нас радості від зібрань? Зовсім ні! Навпаки, радість буде. Піднімаючи планку моральних норм, ми відчуємо те, що надовго залишиться в пам’яті і відповідатиме обіцянню великого плану щастя.