Чого Книга Мормона може навчити нас про щастя?
Сім принципів, які ми можемо виділити з двох розділів Книги Мормона, навчають нас про те, як можна стати по-справжньому щасливими.
Ілюстрація Кейлей Джоллі
Легій навчав свого сина Якова: “Люди є, щоб мати радість” (2 Нефій 2:25).
Ми всі хочемо бути щасливими. Ми часто прагнемо радості, миру і задоволення, які спостерігаємо в житті членів своєї сім’ї та друзів, чиє життя, як здається, сповнене радості. У той чи інший період життя кожен відчуває, що йому не вистачає радості. Хтось, можливо, навіть думає так: “Чи буду я коли-небудь щасливим?”
Президент Генрі Б. Айрінг, перший радник у Першому Президентстві, сказав: “Господь вклав у [Книгу Мормона] Своє послання до вас. Нефій, Мормон і Мороній знали це, і ті, хто писали цю книгу, вклали в неї своє послання до вас”1. Оскільки Бог хоче, щоб усі Його діти були щасливі у цьому житті, Він вклав вічні принципи щастя у Книгу Мормона. Хоча ви можете знайти ці принципи повсюди, однак два розділи—2 Нефій 5 і 4 Нефій 1—містять чіткі настанови, що скерують нас до більшого щастя, якщо ми будемо жити відповідно до них.
2 Нефій 5
Невдовзі після смерті Легія Господь застеріг Нефія, що Ламан і Лемуїл зроблять спробу позбавити його життя. Господь наказав Нефію взяти тих, хто захоче з ним піти, і втекти в пустиню. Хоча, звичайно ж, вихід і заснування нового місця поселення були нелегкою справою, у 2 Нефії 5:27 Нефій пояснював: “І сталося так, що жили ми щасливо”. У цьому розділі встановлено зразок досягнення щастя, який ми можемо наслідувати у своєму житті.
Коло надихаючих друзів
Нефій розповідає, що люди, які втекли з ним у пустиню, були тими, які “повіри[ли] попередженням та одкровенням Бога” (вірш 6). Важливим джерелом щастя є коло нашого спілкування. Важливо, щоб ми проводили час з іншими людьми, які мають ту ж віру, що і ми, і чия присутність надихає. Крім того, що ми проводимо час із сім’єю, ми можемо підтримувати стосунки з друзями, які зміцнюють нашу віру. Така взаємодія і спілкування значною мірою впливають на наше щастя. Крістін Картер, соціолог з Університету Кароліни у Берклі, писала: “Кількість і якість спілкування—дружба, хороші стосунки з родичами і з сусідами тощо—настільки пов’язані з благополуччям і особистим щастям людини, що можна сміливо їх майже ототожнювати”2.
Діяти відповідно до вірувань
У вірші 10 Нефій пише, що його люди дотримувалися “заповідей Господа”. Послух заповідям—це важлива складова щасливого життя. Цар Веніямин заохочував свій народ “Зваж[ати] на благословенний і щасливий стан тих, хто виконує заповіді Бога” (Мосія 2:41). Важко нам бути щасливими, коли ми віримо в Божі заповіді, але не дотримуємося їх у житті. Послух приносить нам спокій у розумі і спокій совісті. Кажуть, що індійський духовний і політичний провідник Махатма Ганді написав таке: “Спокій—це коли те, що ви думаєте, те, що ви кажете, і те, що ви робите, перебуває в гармонії”. Коли наші вірування не узгоджуються з нашими діями, покаяння є ключем до відновлення гармонії в нашому житті.
Старанна праця
У віршах 11 та 15 книги 2 Нефій 5 Нефій пише, що його народ сіяв насіння і збирав врожай, вирощував тварин, будував будинки і обробляв різні види руди. Він казав: “Я, Нефій, спонукав мій народ бути працьовитим і трудитися власноруч” (вірш 17). З цих віршів ми чітко бачимо, що робота є надзвичайно важливим фактором здобуття щастя. Кожен день ми маємо можливість працювати в своєму домі, навколо дому, в своїй громаді або на роботі. Президент Томас С. Монсон сказав: “Бог залишив світ незавершеним, аби люди могли набувати навичок. Він залишив електроенергію в хмарі, нафту в землі. Він залишив річки без мостів і ліси не зрубаними, міста не збудованими. Бог кидає людям виклик, пропонуючи необроблені матеріали, а не легкість завершених речей. Він залишає картини не намальованими і музику не заспіваною, а задачі не вирішеними, аби люди могли пізнати радість і славу сотворіння”3. Одним словом, радість творчості та відчуття успіху, яке часто супроводжує старанну працю, приносить щастя.
Зосереджуйтеся на храмі
Нефій також розповідає нам, що він та його народ приділяли час будівництву храму (вірш 16), коли облаштовувалися в новому місці. Храмові благословення і щастя є нероздільними. Храм навчає нас плану спасіння і нагадує, чому ми тут, на землі. Ми дізнаємося, що є дітьми люблячого Небесного Батька і наше життя має велику мету в Його плані. У храмі ми почуваємо себе ближче до Нього; ми відчуваємо Його присутність, Його силу, Його схвалення. Навіть якщо ми не можемо відвідувати храм регулярно, наявність діючої храмової рекомендації і зображення храму в нашому домі може нагадувати нам про храмовий досвід, який ми здобули, та про істини, які ми там засвоїли.
4 Нефій 1
У книзі 4 Нефій пророк-історик Мормон розповідає нам, що сталося з людьми після того, як Спаситель відвідав народ Нефія. Коли він описував цих людей, то зазначив: “І певно не могло бути щасливішого народу серед усіх людей, яких було створено рукою Бога” (4 Нефій 1:16).
Ділитися всім, що ми маємо
У вірші 3 Мормон пише, що у цих людей “усе було спільним між собою” і “не було багатих і бідних”. Коли ми шукаємо щастя у власному житті в наш час, важливо, щоб ми навчилися ділитися з іншими людьми тим, що маємо.
Багато досліджень показують, що час, присвячений служінню, і гроші, витрачені на інших людей, безпосередньо впливають на наше щастя4. Тож не дивно, що цар Веніямин казав своєму народові: “Я б хотів, щоб ви передали від вашого майна бідним, кожна людина згідно з тим, що вона має, тобто нагодувати голодних, одягти роздягнених, відвідати хворих і надати їм допомогу, духовну і матеріальну, згідно з їхніми потребами” (Moсія 4:26). У нас є багато можливостей допомагати тим, хто в нужді, шляхом служіння, пожертвувань від посту і надання коштів до інших фондів, якими керує Церква.
Старійшина Джеффрі Р. Холланд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “З давніх часів бідність була одним із найбільших і найрозповсюдженіших випробувань людства. Ясно, що вона помітна більше фізично, але духовна та емоційна шкода, яку вона може спричинити, може бути навіть ще більш руйнівною. У будь-якому випадку, великий Викупитель не висловлював більш наполегливого заклику, ніж запрошення нам приєднатися до Нього в усуненні цього тягаря з людей”5. Коли ми докладаємо більше зусиль, часу і засобів, допомагаючи іншим, то помічаємо, що стаємо щасливішими.
Належність до сім’ї
Мормон розповідє нам, що ці люди “одружувалися і виходили заміж” (4 Нефій 1:11). Укладання шлюбу і виховання дітей (див. вірш 10) може бути джерелом щастя для тих, хто має таку можливість. Президент Джеймс Е. Фауст (1920–2007), другий радник у Першому Президентстві, сказав: “Щастя у шлюбі та батьківстві може в тисячі разів перевищувати будь-яке інше щастя”6.
Але ми не обов’язково повинні бути у шлюбі чи мати власних дітей, аби підтримувати стосунки з родичами, що приносить щастя. Неодружені дорослі, молодь і діти можуть також бути причасниками цих благословень. Аби мати щастя в сімейному житті, ми повинні намагатися дарувати кожному члену своєї сім’ї дружбу, розуміння і любов. Сім’ї можуть надавати емоційну та фізичну безпеку і відчуття належності, без чого неможливо відчувати радість.
Бути миротворцем
Чотири рази у книзі 4 Нефій Мормон згадує про те, що серед цих людей “не було суперечок” (див. вірші 2, 13, 15 і 18), “через любов Бога, яка жила в серцях людей” (вірш 15). Суперечки і щастя—це полярні протилежності—одне веде геть від іншого. Спаситель застерігав нефійців про небезпеку суперечок такими словами: “Той, в кому є дух суперечок, не від Мене, але від диявола, який є батьком суперечок” (3 Нефій 11:29). Ми повинні бути впевнені, що докладаємо всіх зусиль, аби не робити і не казати нічого такого, що вносить дух суперечок у себе на роботі, в школі та вдома. Натомість ми повинні робити все можливе, аби плекати любов Бога в наших серцях.
Часто суперечка виникає через нетерпіння. Завдяки Духу ми можемо змінювати свою природу і ставати більш терплячими. Президент Дітер Ф. Ухтдорф, другий радник у Першому Президентстві, сказав: “Нетерпіння є симптомом егоїзму. Це характерна риса людей, зосереджених лише на собі. Вона народжується з надто поширеного повсюди стану, що має назву синдром “центру всесвіту”, який спонукає людей вірити, що світ обертається навколо них, і що всі інші люди мають лише другорядні ролі у великому театрі земного життя, в якому єдина головна роль надається лише самому собі”7.
Є кращий шлях. Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008) запрошував нас “розвивати мистецтво лагідної відповіді. Це благословить ваші домівки, це благословить ваше життя”8.
Запрошення прагнути щастя
Книга Мормона містить принципи щастя. Ми розкрили лише частину того, що міститься у цих двох розділах. А що ми могли б знайти в решті книги? Було б мудро розпочати своє особисте дослідження Книги Мормона, щоб знайти ще більше настанов для щасливішого життя. Президент Езра Тефт Бенсон (1899–1994) пообіцяв святим: “Як тільки ви розпочнете серйозне вивчення Книги Мормона, … ви помітите, що ваше життя ставатиме все більш наповненим”9. Господь дав нам цей неймовірний інструмент. Ми можемо навчитися ним користуватися, аби благословляти своє життя і життя тих, кого ми любимо.