Через навчання і через віру

December 2016

Через навчання і через віру

Старійшина М. Рассел Баллард

З Кворуму Дванадцятьох Апостолів

Знаходьте ж радість і мир, які приходять від знання того, що завдяки вашому навчанню ви торкнулися життя й надихнули когось із дітей Небесного Батька в цій подорожі назад у Його присутність.

Під час зборів навчання генеральних авторитетів Президент Гордон Б. Хінклі (1910–2008 рр.) так сказав про навчання доктрині Церкви: “Ми не можемо не бути надто уважними. Ми повинні стежити за тим, щоб не збитися [з курсу]. Намагаючись бути оригінальними, самобутніми й неповторними, ми можемо навчати тому, що повністю, можливо, й не відповідає основним доктринам цієї відновленої Церкви Ісуса Христа. … Нам краще бути більш пильними. … Ми повинні бути вартовими на башті”¹.

Оскільки церковна освіта прямує вперед у ХХІ століття, нашим вчителям потрібно обміркувати всі зміни, які їм необхідно зробити в тому, як вони готуються навчати, як і чого вони навчають, оскільки їм належить розвивати непохитну віру в житті нашої безцінної молоді.

Минули ті дні, коли студент ставив якесь щире запитання, а вчитель відповідав: “Не переймайся цим!” Минули ті дні, коли студент висловлював щире занепокоєння чимось, а вчитель у відповідь приносив своє свідчення, намагаючись уникнути цього питання. Минули ті дні, коли студенти були захищені від людей, які нападали на Церкву.

На щастя, Господь дав учителям ось цю своєчасну й вічну пораду: “І оскільки у всіх немає віри, шукайте старанно і навчайте один одного словам мудрості; так, шукайте в найкращих книгах слів мудрості; прагніть знання, саме через навчання і також через віру” (УЗ 88:118).

Вона особливо актуальна сьогодні, бо не всі наші студенти мають віру, достатню, щоб прийняти виклики, які чекають попереду, і тому що через Інтернет багато хто з них вже став відкритим для руйнівних сил світу, який дедалі стає все більше світським і є ворожим до віри, сімʼї та євангельських норм. Інтернет розширює свій вплив по всьому світу: майже на кожний дім і на руки та розум наших студентів.

Ви можете допомогти студентам, навчаючи їх, що означає поєднувати навчання й віру, коли вони вчаться. Навчайте їх, формуючи цю звичку, та застосовуйте її у класі.

Президент Гарольд Б. Лі (1899–1973 рр.) зауважив:

“Ми хотіли б нагадати вам, що отримання знання через віру—це нелегкий шлях для навчання. Він вимагає напруженого зусилля та постійного старання через віру. …

Навчання через віру—це завдання не для лінивого чоловіка [чи лінивої жінки]. Хтось влучно сказав, що такий процес вимагає напруження всієї душі, благання із самих глибин людського розуму і сполучення його з Богом—ось так повинно створюватися правильне зʼєднання. Тільки тоді приходить “знання через віру”².

Знання через віру буде породжувати щире свідчення, а щире свідчення має силу змінити життя, як це проілюстровано в наведених далі коротких історіях.

Три історії

Фібі Картер залишила свій дім у штаті Мен, США, щоб бути разом зі святими в штаті Огайо у 1830-х роках. Вона згадувала: “Мої друзі дивувалися з прийнятого мною рішення, однак щось всередині спонукало мене триматися його. Моя матінка так сумувала через те, що я залишаю домівку, що я ледь це могла перенести; і якби не дух, який я відчувала всередині, то наостанку я б завагалася”³.

Фібі пішла за пророком Джозефом Смітом і була разом зі святими в Огайо, а пізніше в Юті, де вона й померла—вірна свята останніх днів і дружина-соратниця Президента Церкви Уілфорда Вудраффа (1807–1898 рр.).

Бувши студентом коледжу, Меріон Дж. Ромні (1897–1988 рр.) вирішив, що він не може служити на місії через складне фінансове становище своєї сімʼї. Але одного разу він почув виступ старійшини Мелвіна Дж. Балларда (1873–1939 рр.). Біограф зазначає: “Навряд чи знав [Меріон], що курс його життя через дуже короткий час цілком зміниться”.

Ця історія продовжується так: “Уперше Меріон … повністю зрозумів, що означає бути під впливом одкровення. Пронизуюче, трепетне почуття охопило його душу. Ще ніколи … він не був настільки зворушеним, як тепер, коли слухав слова цього найновішого з апостолів. …

… Сяяння апостолового обличчя та щирість [його] свідчення викликали в нього непереборне бажання їхати на місію. … Він знав, що його плани навчатися далі повинні бути відкладені”⁴.

Невдовзі Меріон вже прямував до Австралії, де він віддано служив. Згодом він став могутнім апостолом і членом Першого Президентства.

Останньою є історія, яку розповів президент Бойд К. Пекер (1924–2015 рр.), президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, про вплив одного старенького вчителя на Уільяма Е. Берретта. Цей вчитель, навернений з Норвегії, погано володів англійською мовою. Та, як згадував президент Пекер, незважаючи на вчителеві недоліки, брат Берретт так свідчив про свого вчителя: “Ми могли зігрівати свої руки біля вогню його віри”⁵.

З часом Уільям став керівником семінарій, інститутів та церковних навчальних закладів.

Для Фібі, Меріона та Уільяма почуте щире свідчення стало тим каталізатором, яке змінило їхнє життя назавжди. Те саме може статися також і з тими, кого навчаєте ви. Однак зважаючи на реалії сучасного світу, щирого свідчення не завжди може бути достатньо. Фібі, Меріон та Уільям були чистими й щирими, вільними від порнографії та приземленості, коли вони сиділи біля ніг натхненних місіонерів, учителів і провідників. Дух легко проникав у їхні лагідні й чисті серця.

Сьогодні ж ситуація зовсім інша. Деякі ваші студенти вже були заражені порнографією і приземленістю ще до того, як вони прийшли у ваші класи.

Лише покоління тому наші молоді люди мали доступ до інформації про нашу історію, доктрину та заведені порядки, яка в основному обмежувалась матеріалами, виданими Церквою. Лише деякі студенти стикалися з альтернативними інтерпретаціями. Здебільшого наші молоді люди жили захищеним життям.

Наші тогочасні навчальні матеріали, хоч і були створені з найкращими намірами, не готували студентів для сьогоднішнього дня—дня, коли студенти мають миттєвий доступ фактично до всієї інформації про Церкву, в якій відображаються будь-які можливі точки зору. Сьогодні те, що вони бачать на своїх мобільних пристроях, мабуть, і випробовує віру, і сприяє їй. Багато наших молодих людей більш знайомі з Google, ніж з євангелією, більш налаштовані на Інтернет, ніж на натхнення, і тяжіють більше до Facebook, ніж до віри.

Опанування доктрини

У світлі цих змін Церковне правління освіти нещодавно затвердило програму для семінарії, що називається “Опанування доктрини”. Основуючись на тому, що вже було зроблено завдяки програмі “Опанування уривків з Писань”, ця нова програма зосереджена на розвиненні й зміцненні віри наших студентів в Ісуса Христа та збільшенні їхньої здатності жити за євангелією та застосовувати її у своєму житті. Маючи за джерело Писання та слова пророків, вони дізнаються, як діяти з вірою в Христа, щоб набути духовного знання й зрозуміти Його євангелію. І вони матимуть можливості дізнатися, як застосовувати доктрину Христа та євангельські принципи для вирішення запитань та проблем, з якими вони стикаються щодня серед своїх однолітків та в соціальних медіа.

Ця програма—натхненна і своєчасна. Вона матиме чудовий вплив на наших молодих людей. Проте успіх програми “Опанування доктрини” і всіх інших програм навчання в Церковній системі освіти великою мірою буде залежати від наших вчителів.

Які ж можливості й обовʼязки мають вчителі євангелії у ХХІ столітті, стикаючись з цими труднощами? Очевидно, що ви, вчителі, повинні любити Господа, Його Церкву і своїх студентів. Ви також повинні свідчити—щиро і часто. Крім того, більш ніж будь-коли в нашій історії вашим студентам також потрібно отримувати благословення завдяки вивченню доктринального та історичного змісту та контексту через навчання і через віру, яке супроводжується щирим свідченням, аби вони могли стати цілковито й твердо наверненими до євангелії та були відданими Ісусу Христу все життя. Цілковите й тверде навернення означає, що вони упродовж всього свого життя будуть “залишатися у човні і триматися”⁶.

Аби вам зрозуміти доктринальний та історичний зміст і контекст уривків з Писань та подій з нашої історії, вам потрібно буде вчитися з “найкращих книг”, як це наказав Господь (УЗ 88:118). Серед “найкращих книг”: Писання, учення сучасних пророків і апостолів, а також найкращі доступні дослідження вчених-СОД. Завдяки своїм невтомним зусиллям дізнаватися більше через навчання і через віру, ви зможете допомогти своїм студентам набувати навичок і сформувати погляди, необхідні, щоб розрізняти між надійною інформацією, яка буде надихати їх, та напівістинами і неправильними інтерпретаціями доктрини, історії та діяльності Церкви, які будуть тягти їх вниз.

Попереджайте їх про труднощі, які виникатимуть в них, коли вони покладаються на Інтернет у пошуках відповіді на запитання, що мають вічну значущість. Нагадуйте їм, що Яків не сказав: “А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай зайде в Google!” (див. Якова 1:5).

Мудрі люди не покладаються на Інтернет, щоб діагностувати емоційні, розумові та фізичні проблеми зі здоровʼям, особливо ті, що загрожують життю, та лікуватися від них. Натомість вони прагнуть знайти медиків, чиї досвідченість та кваліфікація визнані медичними і державними установами. І навіть тоді розсудливі люди прагнуть дізнатися ще одну думку.

Якщо це розумний підхід у знаходженні відповідей на питання стосовно емоційного, психічного та фізичного здоровʼя, то наскільки ж це важливіше, коли під загрозою опиняється наше вічне життя. Коли щось потенційно загрожує нашому духовному життю, нашим найціннішим сімейним стосункам та нашій належності до царства, ми повинні шукати вдумливих та вірних провідників Церкви, щоб вони допомогли нам. І, якщо необхідно, нам слід звернутися по допомогу до тих, хто має відповідну академічну освіту, досвід та знання.

Це я й роблю, коли мені треба знайти відповідь на мої власні запитання, на які сам я не можу відповісти. Я звертаюся по допомогу до братів у Кворумі дванадцятьох або до інших людей, які є знавцями в галузі історії та доктрини Церкви.

Учителі євангелії мають бути серед перших, за винятком сімей самих студентів, хто назве авторитетні матеріали для тем, які можуть бути менш відомими або спірними, щоб студенти оцінювали все, що вони чують або читають, мірилом вже вивченого ними.

Духовне щеплення

Ми робимо медичне щеплення нашим дорогоцінним місіонерам перед тим, як послати їх на місце служіння, аби вони були захищені від хвороб, які можуть заподіяти їм шкоду. Аналогічно, перш ніж ви відправите своїх студентів у світ, зробіть їм щеплення, забезпечивши їх правильним, вдумливим і точним тлумаченням євангельської доктрини, Писань, нашої історії, а також тем, які іноді неправильно розуміються.

Серед кількох таких тем, які є менш відомим або спірними, я назвав би: множинний шлюб, камені провидців, різниця в розповідях про Перше видіння, процес перекладу Книги Мормона або книги Авраама, питання статі, раси і священства, а також Небесна Мати.

Робота, спрямована на щеплення наших молодих людей, часто буде лягати на вчителів Церковної системи освіти. Памʼятаючи про це, знаходьте час подумати про ваші можливості та ваші обовʼязки.

Провідники Церкви сьогодні цілком усвідомлюють, яким необмеженим є доступ до інформації, і ми докладаємо надзвичайних зусиль, щоб давати точний контекст та розуміння вчень Відновлення. Першим прикладом таких зусиль є 11 статей на євангельські теми Gospel Topics на LDS.org⁷, які дають зважене й достовірне тлумачення фактів, що мають відношення до спірних і маловідомих питань, що стосуються Церкви.

Важливо, щоб ви знали зміст цих статей. Якщо стосовно них у вас є запитання, будь ласка, зверніться до того, хто їх вивчав і розуміється на них. Іншими словами, опановуючи зміст цих статей, “прагніть знання, саме через навчання і також через віру” (УЗ 88:118).

Також вам слід ознайомитися з інформацією на сайті Joseph Smith Papers⁸, у розділі Church history на сайті LDS.org та з іншими матеріалами, авторами яких є віддані вчені-СОД.

Зусилля, спрямовані на те, щоб зробити євангелію зрозумілою та провести духовне щеплення—через вдумливе вивчення доктрини та історії і палке свідчення—це найкраща протиотрута, яку ми маємо, щоб допомогти студентам уникати питань, сумнівів чи криз віри, з якими вони можуть стикатися в цьому інформаційному столітті, і знаходити вихід з них.

Якщо ви, учителі, будете старатися, щоб краще зрозуміти нашу історію, доктрину та діяльність—краще, ніж ви це робите тепер,—то ви будете готові давати обдумані, точні та натхненні відповіді на запитання ваших студентів.

Один із способів дізнатися, які запитання є у ваших студентів,—це уважно їх слухати. Усі хороші вчителі повинні бути хорошими слухачами. Не тільки вислуховуйте своїх студентів, а й заохочуйте їх у класі чи сам на сам ставити вам запитання на будь-яку тему. Одне з найважливіших запитань, які можуть поставити ваші студенти, це “Чому?” Коли його ставлять із щирим бажанням зрозуміти, тоді “Чому?” є чудовим запитанням. Саме це запитання місіонери хочуть почути від своїх зацікавлених слухачів. Чому ми тут? Чому з хорошими людьми стається щось погане? Навіщо нам молитися? Чому ми повинні йти за Христом? Часто запитання “чому?” ведуть до натхнення й одкровення. Знання плану спасіння нашого Небесного Батька буде допомагати вам відповідати на більшість запитань “чому?”

І ось останнє зауваження стосовно відповідей на запитання. Важливо навчати ваших студентів про те, що хоч євангелія і дає багато, якщо не більшість, відповідей на життєво важливі запитання, та все ж у земному житті на деякі запитання не можна отримати відповіді, оскільки в нас немає інформації, необхідної для правильної відповіді. Як ми дізнаємося з книги Якова: “Бачите, великі і дивовижні діяння Господа. Які незбагненні глибини Його таємниць; і це неможливо, щоб людина розпізнала всі Його путі. І жодна людина не знає про Його путі, якщо вони не відкриті їй” (Кн. Якова 4:8; див. також УЗ 101:32–34).

Слово застереження

А тепер скажу слово застереження. Будь ласка, визнайте, що ви можете повірити, як і багато хто з ваших студентів вірять, що нібито ви—знавець Писань, доктрини та історії. Недавнє дослідження показало, що “чим більше люди вважають, що вони розуміються на якійсь темі, тим вірогідніше, що вони приписують собі більше розуміння її, навіть вдають, що мають знання про неї, … і фабрикують інформацію”⁹.

Наші вчителі релігії повинні уникати цієї спокуси, визначеної як зарозумілість. Найправильніше буде сказати: “Я не знаю”. Однак, сказавши так, ви маєте відповідальність знайти найкращі відповіді на глибокі запитання, які ставлять ваші студенти (див. УЗ 101:32–34).

Дозвольте мені застерегти вас: коли ви навчаєте своїх студентів і даєте відповіді на їхні запитання, то не наводьте стимулюючі віру або необґрунтовані чутки чи застарілі уявлення й пояснення стосовно нашої доктрини і практик з минулого. Завжди мудро буде взяти собі за правило вивчати слова сучасних пророків і апостолів; бути в курсі нинішніх церковних питань, правил та заяв, відвідуючи сайти mormonnewsroom.org і LDS.org; знайомитися з працями визнаних, вдумливих та відданих вчених-СОД, аби переконатися, що ви не навчаєте того, що є неістинним, застарілим чи випадковим і химерним.

Дослідники феномену зарозумілості зазначають, що “тенденція до зарозумілості, особливо в тих, хто самі себе вважають знавцями, … може заважати цим людям займатися самоосвітою, особливо в тих сферах, в яких вони вважають себе обізнаними”¹⁰.

До того ж, щоб стати учнями на все життя, ви повинні також робити дещо у своєму власному житті, щоб дати Святому Духу працювати в вас. Серед цього: щиро молитися щодня, поститися з вірою, регулярно вивчати Писання і слова сучасних пророків та роздумувати над ними, зробити Суботній день насолодою, приймати причастя зі смиренням, завжди памʼятаючи про Спасителя, якомога частіше поклонятися у храмі і, нарешті, простягати руку допомоги нужденним, бідним та самотнім—і тим, хто поряд, і тим, хто по всьому світу.

Аби належно використовувати свої можливості і належно виконувати свої обовʼязки, ви повинні практикувати те, чого навчаєте!

Будьте сміливими, шукаючи поради і приймаючи зауваження від тих, кому ви довіряєте: від свого чоловіка або дружини, від провідників священства чи керівників. Запитуйте їх, у чому саме ви можете поліпшити своє особисте учнівство. Уникайте всього, що віддаляє Духа.

Крім цього, чи можу я запропонувати, щоб ви час від часу проводили особисту співбесіду з собою і переглядали 2 Нефій 26:29–32, Алма 5:14–30 та Учення і Завіти 121:33–46? Це допоможе вам визначати ті спокуси, які можуть виникати у всіх нас. Якщо потрібно щось змінити у вашому житті, то змініть.

Уникайте спокуси ставити під сумнів мотивацію ваших співробітників. Замість цього глибше розберіться у своєму серці та проаналізуйте свої власні бажання й мотивацію. Тільки після цього Спаситель може змінити ваше серце і поєднати ваші бажання й мотивацію зі Своїми.

Підростаючому поколінню необхідно знати, розуміти, охопити Божий план спасіння і брати в ньому участь. Розуміння цього плану дасть їм божественне бачення, завдяки якому вони дивитимуться на себе як на синів і дочок Бога, а це стає свого роду призмою, через яку приходить розуміння майже кожної доктрини, практики і політики Церкви.

Сьогодні вчителям євангелії необхідно прийняти можливість і відповідальність навчати молодих людей ХХІ століття правильним принципам стосовно цього плану, у т.ч. божественно схвалену доктрину шлюбу та ролі сімʼї, як це визначено у Проголошенні про сімʼю¹¹.

Доктрина про вічний шлюб

Доктрина про вічний шлюб та сімʼю—це ключова частина Божого плану щастя. Вона включає в себе наші запечатані в храмі сімʼї як частину власної вічної сімʼї Небесного Батька в целестіальному царстві. Оскільки ця доктрина стосується безпосередньо Його власної сімʼї та Його власних духовних дітей, то в Бутті нам сказано, що “як чоловіка та жінку створив їх” і що Він наказав Батькові Адаму та Матері Єві: “Розмножуйтеся, і наповнюйте землю” (див. Буття 1:27–28).

Сказано, що план щастя починається з сімʼї і закінчується нею. Дійсно, сімʼя розпочала своє існування в доземному світі, де ми жили як члени сімʼї наших небесних батьків. І в кінці сімейні зобовʼязання і любов будуть не тільки продовжувати існувати, але й поширюватися через процес продовження роду (див. УЗ 131:1–4; 132:19).

Поворотна точка, яка обʼєднує все—усе, від чого залежить Божий план і наша вічна доля, і навколо якої обертається все інше,—це наш Спаситель, Ісус Христос. Його спокутна жертва робить можливим усе, у т.ч. й вічний шлюб та вічну сімʼю, в яких панують любов і турбота, і не обмежується цим.

Господь навчає нас, що жодна неодружена людина, якою б праведною вона не була, не може отримати все, що наш Небесний Батько має для своїх дітей. Неодружена людина—це половина рівняння, і вона не може перебувати у найвищому ступені слави целестіального царства (див. 1 Коринтянам 11:11; УЗ 131:1–4).

Вашим студентам потрібно зрозуміти, що мета земного існування—стати більш подібними до Бога, отримавши фізичне тіло, користуючись свободою вибору та виконуючи ролі, які попередньо належали тільки небесним батькам—ролі чоловіка, дружини і батьків.

Пророки запевнили, що всі, хто є гідними і хто покладається на Ісуса Христа, але не має можливості бути запечатаними до своєї супутниці чи свого супутника або мати дітей в цьому житті, матимуть такі можливості у світі прийдешньому.

Навчайте молодих людей, що Господня Церква тут—це місце для всіх, щоб поклонятися, служити та разом зростати, будучи братами і сестрами в євангелії. Нагадуйте їм, чого навчав Легій: що Божу мету і надію для всіх Його дітей можна загально висловити так: “Адам пав, щоб люди були; а люди є, щоб мати радість” (2 Нефій 2:25).

Небесний Батько хоче, щоб ми прийняли Його визначення шлюбу та виконували Його першу заповідь—“розмножуйтеся, і наповнюйте землю” (Буття 1:28)—і не тільки виконували Його план, але також і знаходили радість, яку Його план призначено давати Його синам і дочкам.

Як церковні вчителі, допомагайте нашій молоді мати ясне розуміння Божого плану щастя, завдяки якому до Його дітей приходить справжня радість. Допомагайте їм пізнати його, сприйняти його, брати в ньому участь і захищати його. Упродовж усіх 40 років мого служіння генеральним авторитетом мене непокоїло те, що є велика кількість наших членів Церкви, молодших і старших, які просто не розуміють план для їхньої вічної і божественної долі.

Тож, мої друзі вчителі, ми повинні шукати й цінувати ці можливості пояснювати, доктринально і духовно, чому ми віримо, що знання прекрасного Божого плану щастя буде відповідати на більшість із запитань “чому?”, які нам можуть ставити. Якщо ми розказуємо про нашу віру в доземному житті, коли ми жили як духовні діти Небесного Батька і Небесної Матері, то це дозволить нам пояснити, чому була створена ця земля. Одна з найважливіших цілей смертного життя—це те, що ми можемо повторити той сімейний досвід вже самі, тільки цього разу як батьки, а не просто як діти. Цінуйте своє основне розуміння доктрини й призначення плану нашого Небесного Батька, даного для нашого вічного щастя. І продовжуйте навчати йому.

Заключна частина

Тож на завершення узагальню основні положення, які я вам навів:

Навчайте студентів поєднувати навчання через вивчення і через віру зі щирим свідченням.
Навчайте студентів залишатися у човні і триматися!
Навчайте студентів контролювати свої мобільні пристрої та більше зосереджуватися на Святому Дусі, ніж на Інтернеті.
Робіть студентам щеплення істинами плану спасіння, що знаходяться в євангелії Ісуса Христа.
Памʼятайте, що “Чому?” може бути чудовим запитанням, яке веде до розуміння євангелії.
Опановуйте зміст статей в Gospel Topics.
Уникайте зарозумілості і не бійтеся сказати: “Я не знаю”.
Учіться все своє життя.
Шукайте поради і виправлення від тих, кому ви довіряєте.
Час від часу проводьте особисті співбесіди з собою, щоб перевірити свою духовну підготовку, старанність та ефективність.
Навчайте, що план щастя починається з сімʼї і завершується нею. Про план спасіння памʼятайте завжди.
Навчайте, що шлюб і сімʼя приносять тривалу радість.

Памʼятайте: поєднане вивчення через навчання, через віру і через щире свідчення веде до справжнього, тривалого й міцного навернення. Але понад усе, міцна віра у Спокуту Господа Ісуса Христа є найважливішою для нашої духовної сили і нашого духовного зростання.