Голоси святих останніх днів
Одна блакитна лампочка
Мої мама й тато розходилися в думках стосовно того, як прикрасити їхню домівку на Різдво. Мій тато був дальтоніком, тому червоний, зелений і коричневий кольори для нього виглядали однаково блякло. Однак блакитний колір був для нього яскравим і прекрасним. Він також був великим шанувальником футбольної команди Університету Бригама Янга, а серед кольорів команди цього університету є і блакитний.
Оскільки блакитний колір був його улюбленим кольором, він хотів прикрасити домівку блакитними вогниками. Однак моя мама сказала, що блакитний колір не є кольором Різдва, тож, щороку батько охайно вішав уздовж їхнього даху гірлянди з червоних, зелених і білих Різдвяних лампочок. Щоб піддражнити маму він заміняв одну з лампочок на лампочку яскравого блакитного кольору. Якщо добре придивитися, то можна було побачити одну блакитну лампочку серед вогників червоного, зеленого й білого кольорів.
Кожного року блакитна лампочка світилася в новому місці. Іноді вона була схована за кутом, де ніхто її не бачив, однак інколи він чіпляв її над гаражем або над ґанком. То була весела гра між мамою й татом.
Одного року тато неочікувано помер за два дні до Різдва. На його похоронах розповіли історію про одну блакитну лампочку, яку він чіпляв щороку. Наступного вечора моя мама визирнула у вікно. На іншому боці вулиці, серед білих вогників над ґанком її сусідів, світилася одна блакитна лампочка. Протягом наступних кількох днів багато сусідів і друзів додали блакитні лампочки в свої Різдвяні гірлянди. Дехто навіть прикрасив блакитними вогниками всю ялинку.
Я вдячна за те, що друзі й сусіди моєї мами виявили свою любов до неї прикрашанням блакитними вогниками. Вони допомогли мені зрозуміти, що означає “сумувати з тими, хто сумує; … і співчувати тим, хто потребує співчуття” (Мосія 18:9). Я вдячна, що Небесний Батько дав нам дар Свого Сина. Завдяки Ісусу Христу я знову побачу мого тата.