Голоси святих останніх днів
Причасні збори ангелів
Через кілька днів після Дня подяки мій трирічний син Дрю почав хворіти. Кожного ранку він прокидався, їв сніданок, переодягався і все здавалося було добре, але потім поступово він ставав млявим і нічого не їв.
Так тривало кілька тижнів. Нарешті в п’ятницю, 18 грудня, приблизно о третій годині дня я повела Дрю на прийом до лікаря. Дрю не міг ні стояти, ні ходити, а його шкіра була землянистого кольору.
Я подивилася на лікаря і сказала: “Він перебуває у такому стані, починаючи з другої половини дня і аж до вечора, вже три тижні”. Лікар лише поглянув на Дрю і відразу ж направив його до лікарні. Лікарі взяли багато аналізів, але не могли зрозуміти, в чому полягає проблема.
Наступного дня Дрю перевели до іншої лікарні. Того недільного ранку я почувалася пригніченою. Після багатьох аналізів, які проводилися упродовж останніх двох днів у двох різних лікарнях, ніхто не знав, що ж було не так з моїм сином. На додачу до всього то була неділя перед Різдвом. Мої улюблені причасні збори упродовж усього року—це Різдвяна програма, і я мала пропустити прекрасні пісні та виступи в нашому приході.
Коли ми з чоловіком ішли разом з Дрю до кімнати в лікарні, де мали проводитися причасні збори, я почувалася нещасною. Я підійшла до стола, де лежали програмки, взяла одну і продовжувала йти вперед, дивлячись вниз, коли з кимось зіштовхнулася.
Я підвела очі й сказала: “Вибачте”, але там нікого не було. Я оглянула кімнату, в якій мали проводитися причасні збори, і вона виглядала, як аудиторія. На сцені були стільці для промовців, піаніно і стіл, приготовлений для причастя, а за ним—кілька стільців. В кімнаті було лише кілька хворих дітей з батьками. У багатьох дітей були катетори.
Поки я оглядала кімнату, то відчула присутність ангелів. Ми сіли, і по моєму обличчю покотилися сльози, бо я відчувала Божу любов до Його дітей, які були хворі й страждали. Їм довелося бути в лікарні через різні хвороби у найчудовішу пору року.
То були найпрекрасніші причасні збори за все моє життя.
Лікарі так і не з’ясували, що було з Дрю. Йому дали ліки, щоб усунути симптоми, й наступного дня виписали з лікарні. З того часу з ним більше нічого подібного не траплялося, однак ті причасні збори я пам’ятатиму завжди.