Віра, надія і милосердя: переплетені чесноти

Старійшина Чі Гонг (Сем) Вонг

Сімдесятник

Коли ми вплітаємо у наше повсякденне життя віру, надію і милосердя, ми стаємо істинними послідовниками Спасителя, Ісуса Христа.

Хоча книга Моронія у Книзі Мормона є відносно короткою, маючи лише 10 розділів, в ній міститься велика кількість чудових порад. Обоє, як Мороній, так і Мормон, навчають цінних принципів євангелії. Доповнюючи скорочення Книги Мормона, зроблене його батьком, Мороній постійно згадує вчення свого батька про те, як пов’язані віра, надія і милосердя. Вочевидь, Мормон і Мороній хотіли наголосити на важливості цих трьох принципів.

Раніше, вивчаючи Книгу Мормона, я зазвичай дивився на ці три принципи, як на цеглини. Першою йшла віра, потім надія, а за ними—милосердя. Така послідовність здавалася логічною. Коли зростає наша віра, ми починаємо більше навчатися й пізнавати і ми починаємо застосовувати принцип надії. Віра й надія разом формують і скеровують нас на шляхах, якими ходив Спаситель, і ми починаємо осягати якості милосердя.

Однак під час недавніх досліджень я почав розуміти віру, надію і милосердя в інший спосіб. Зараз я більше вважаю їх взаємопов’язаними чеснотами, кожна з яких відіграє важливу роль в розвитку і формуванні наших свідчень.

Нашій дочці, Джой, подобається робити тваринок і різні предмети, скручуючи разом довгі кульки. Одного дня, коли я дивився, як вона робить їх, я подумав про те, що канат утворюється скручуванням разом кількох мотузок. Це допомогло мені візуалізувати моє нове розуміння віри, надії і милосердя у вигляді мотузок, що переплетені між собою для утворення міцного канату.

Віра: “[Ви] матимете силу”

Віра в Небесного Батька і в Господа Ісуса Христа є фундаментальною не лише для здобуття вічного життя, а й для нашого життя на землі. “І Христос сказав: Якщо ви матимете віру в Мене, то матимете силу робити все, що Я вважаю за доцільне” (Мороній 7:33). Я застосовував цю силу через віру багато разів у своєму житті. І я покладався на віру, яка мала вести мене крізь важкі моменти життя.

Навчаючись в Університеті Бригама Янга–Гавайї, я був у новому середовищі, а англійська мова була моєю другою мовою. Мені було нелегко, і я знав, що мені потрібна допомога в навчанні, якщо я не хотів втратити стипендію. Без неї я не зміг би продовжувати навчання. Крім того я зобов’язався не навчатися в неділю.

Одного дня, коли я читав Учення і Завіти, мене дуже вразив один вірш. Читаючи 109 розділ, я натрапив на такі слова у 7-му вірші: “Прагніть знання, саме навчанням, а також вірою”. Цей вірш став ключовим для мого успіху під час навчання в університеті. Старанно навчаючись з вірою протягом шести днів на тиждень, я був благословенний у моєму навчанні. Дехто з моїх однокласників дивувалися тому, як мені вдавалося бути успішним, не навчаючись в неділю, як це робили вони. Я дізнався про те, що навчаючись вірою можна подолати багато випробувань.

Щось подібне сталося й тоді, коли я намагався зробити кар’єру в бізнесі. Мені запропонували чудову роботу, але, було ймовірно, що від мене вимагатиметься працювати в неділю. Я зобов’язався не працювати в неділю. Зрештою я мав відхилити цю пропозицію. Я не міг піти на компроміс зі своїм зобов’язанням зберігати Суботній день у святості. Так само, як і з моїм зобов’язанням в університеті, пізніше я був благословенний багатьма іншими можливостями щодо працевлаштування, в яких від мене не вимагалося іти на компроміс і які дозволяли мені присвячувати неділі поклонінню Господу.

Створюючи наш уявний канат, який з’єднує нас з божественними благословеннями, давайте почнемо з міцної мотузки віри.

Надія: “Воскреснути до життя вічного”

Ми багато на що сподіваємося: що просуватимемося кар’єрними сходами; що з нашими дітьми все буде гаразд; що впораємося з очікуваннями щодо нашого служіння в Церкві; що будемо здорові; що матимемо все потрібне для підтримки життя і забезпечення наших сімей. Але звідки йде найвища форма надії, і куди вона може привести нас?

Мормон сказав: “Отже, я б хотів звернутися до вас, хто з церкви, хто є миролюбними послідовниками Христа й отримали достатньо надії, щоб ви могли увійти до покою Господа” (Мороній 7:3).

Продовжуючи запрошувати нас стати істинними послідовниками Христа, Мормон ще раз повертається до теми надії, коли запитує: “І що це таке, на що ви маєте надіятися?” Тоді він відповідає на це найважливіше запитання: “Ось, я кажу вам, що ви матимете надію через спокуту Христа і силу Його воскресіння воскреснути до життя вічного, і це через вашу віру в Нього згідно з Його обіцянням” (Мороній 7:41).

Така надія відрізняється від звичайної надії. Ця божественна надія приходить через Спокуту Ісуса Христа. Ця надія є вічною. Без такої надії ми приходили б до церкви щотижня і не знали б, що всі ці дивовижні благословення досяжні для нас. Через Христа наша надія може скеровувати нас додому до нашого Небесного Батька і до вічного життя.

У своєму виступі під час недавньої генеральної конференції Президент Генрі Б. Айрінг, перший радник у Першому Президентстві, сказав: “Через спокутну жертву Свого Сина [Батько] дозволив Йому дати надію, яка втішає нас, яким би важким не був шлях додому до Нього”¹. Завдяки надії ми можемо бачити благословення і можливості, які чекають на нас, коли ми залишаємося відданими євангелії Ісуса Христа і служимо Йому всім нашим серцем, могутністю, розумом і силою.

Розуміючи це, давайте додамо до нашого канату ще одну мотузку, яка є надією.

Милосердя: Дароване істинним послідовникам

Третьою чеснотою, яка робить наш канат ще міцнішим, є милосердя. Ми починаємо розвивати дар милосердя нашими щирими зусиллями наслідувати Спасителя. Однак повна міра цього дару дається нам Богом, коли ми щиро прагнемо цього в молитві. Коли ми наслідуємо Того, Хто дав нам життя, ми починаємо пізнавати істинне значення милосердя, а це—“чиста любов Христа” (Мороній 7:47).

Як навчає Мормон: “Моліться Батькові з усією енергією вашого серця, щоб вас було сповнено цією любов’ю, яку Він дарував усім, хто є істинними послідовниками Його Сина, Ісуса Христа; щоб ви могли стати синами Бога” (Мороній 7:48). Як миролюбні послідовники, ми могли отримати достатньо надії, але для того, щоб отримати милосердя, нам потрібно стати істинними послідовниками. Якщо ми є істинними послідовниками, то станемо подібними до Нього, що і є метою життя.

Посадивши в наші серця чисту любов Христа, ймовірно нам буде легше набути божественну якість милосердя—служити і ближньому, і Богові. “Якщо людина лагідна і невибаглива серцем і визнає силою Святого Духа, що Ісус є Христос, вона тоді мусить мати милосердя; бо якщо вона не матиме милосердя, вона ніщо; отже, вона мусить мати милосердя” (Мороній 7:44).

Зараз у нас є три основні мотузки нашого канату. Давайте подивимося, як вони працюють разом.

Всі три працюють разом

“Ось чому має бути віра; а якщо має бути віра, має бути і надія; а якщо має бути надія, має бути і милосердя.

І якщо ви не матимете милосердя, ви ніяк не зможете бути спасенними в царстві Бога; також не зможете ви бути спасенними в царстві Бога, якщо ви не маєте віри; також не можете, якщо ви не маєте надії” (Мороній 10: 20–21).

Поєднані віра, надія і милосердя більше не нагадують мені цеглини; натомість, вони переплетені разом. Ми не закінчуємо зміцнювати віру, щоб лише потім отримати надію, чи, отримавши надію, зрештою розвивати милосердя. Всі вони працюють разом. І коли вони переплітаються, то разом допомагають формувати наш характер і свідчення.