До нових зустрічей
Істинна природа Бога
Старійшина Джеффрі Р. Холланд
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
З виступу “Велич Бога”, Ліягона, лист. 2003, сс. 70–73.
Ісус Христос був досконалим прикладом досконалої турботи Батька.
Зцілена жінка, художник Дж. Кірк Річардс
Після того як численні покоління пророків намагалися навчати рід людський волі і шляхам Батька—і зазвичай безуспішно,—Бог у Своєму остаточному зусиллі допомогти нам пізнати Його послав на землю Свого Єдинонародженого і досконалого Сина, створеного за Його точною подобою і образом, щоб Той жив і служив серед смертних людей у плині щоденних життєвих проблем.
Прийти на землю, маючи таку відповідальність, стати на місце Елогима—говорити так, як Він би говорив, судити і служити, любити й застерігати, стримуватися і прощати, як Він би це робив—це обов’язок такого приголомшливого масштабу, що ми з вами не в змозі осягнути цього. Але з вірністю та рішучістю, властивими дитині Бога, Ісус міг осягнути це, і осягнув. Пізніше, коли Його почали прославляти й шанувати, Він смиренно вказував на те, що поклонятися слід [не Йому, а] Батькові.
“Отець … чинить діла ті”,—щиро казав Він. “Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець: бо що робить Він, те так само й Син робить” [Іван 14:10; Іван 5:19]. В іншому випадку Він казав: “Я те говорю, що Я бачив в Отця” [Іван 8:38]. …
В сучасному світі є ті, хто страждає від прикрого нерозуміння … особистості [Бога, нашого Вічного Батька]. Серед таких людей існує тенденція відчувати свою віддаленість від Батька, навіть відчуженість від Нього, якщо вони взагалі вірують у Нього. … Через неправильне прочитання Біблії (і, безумовно, у деяких випадках через неправильний її переклад) таким людям здається, що Бог Батько та Ісус Христос, Його Син, діють дуже по-різному, що йде всупереч тому фактові, що і в Старому Завіті, і в Новому, Син Божий є Той Самий, діючи, як завжди, під керівництвом Батька, Який Сам є Тим Самим “вчора, сьогодні і завжди”1. …
Насичуючи голодних, зцілюючи хворих, докоряючи лицемірам, умовляючи [людей] мати віру—так жив Христос, вказуючи нам шлях Батька, Того Хто є “милостивим і благодатним, повільним на гнів, довготерпеливим і сповненим доброти”2. У Своєму житті, а особливо у Своїй смерті, Христос проголошував: “Я вам являю Боже співчуття, а також і Моє”. У турботі досконалого Батька, яку являв досконалий Син, у Їхньому спільному стражданні та спільному сумі за гріхи та сердечний біль усіх нас, ми бачимо справжнє значення проголошення: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся” [Іван 3:16–17].