Портрети віри
Пан Пон
Пномпень, Камбоджа
Пан Пон з дружиною роблять усе можливе, щоб навчати своїх онуків євангелії. Євангелія Ісуса Христа допомогла їхній сім’ї рухатися вперед після трагічної втрати будинку під час пожежі.
Коли загорівся будинок Пана, він зміг врятувати лише трьох своїх онуків. Все інше згоріло до тла. Пан гнівався на сусіда, який спричинив пожежу. Коли гнів охопив його сім’ю та сусідів, Пан знав, що йому треба пробачити.
Леслі Нільссон, фотограф
Коли я почув вибух, то запитав у дружини: “Що це за звук?”
Вона сказала: “Може сусіди щось палять”.
Потім я почув другий вибух. Хтось із сусідів сказав мені: “За вашим будинком горить будинок”.
Ми пішли, щоб набрати води, але не змогли загасити пожежу. Пожежа перекинулася на мій будинок. Я забіг у будинок, щоб забрати трьох онуків. Дим заходив через вікна, але я не міг думати ні про що інше, окрім онуків. Вони для мене---найважливіше. Все інше я залишив у домі.
Ми вибігли, і все, що могли зробити---це дивитися, як горить будинок. Пожежники не приїхали вчасно, бо дорога до нашого будинку надто вузька. Мій будинок був старий і швидко згорів. Я стояв з дружиною і онуками й дивився, як він палає.
Коли будинок згорів, я відчув безнадію. Я не знав, чого сподіватися. Я не знав, що робити, аби знайти нове місце, де жити. На другий день після пожежі ми стали на коліна помолитися і попросити Господа показати нам шлях та благословити, аби ми могли знайти новий дім. Я плакав, молячись Господу, але вірив, що Він мені допоможе.
Спочатку я дуже сердився на сусіда, який спричинив пожежу. Я хотів, щоб він заплатив за те, що сталося. Моя сім’я та сусіди, які постраждали від пожежі, також гнівалися й хотіли послати листа в урядові установи, щоб змусити людину, яка спричинила пожежу, відповідати по закону за те, що сталося. Вони попросили мене підписати листа, але я не захотів.
Я розумів, що мій сусід був таким же бідним, як і я. Він не мав наміру спричинити пожежу. Якщо я змушу його заплатити, він потрапить у біду, а я так само буду його ненавидіти. Я згадав слова Господа, що ми повинні любити своїх ближніх. Я відчув, що слід пробачити.
Коли я прийняв рішення пробачити, то відчув спокій.
Я сказав усім, хто постраждав від пожежі, що хочу пробачити. Усі, крім однієї сім’ї, вирішили зробити те саме. Вони не будуть звинувачувати сусіда в тому, що сталося.
Мій сусід був радий, що я його пробачив. Моя сім’я також стала щасливішою. Коли я бачу це, то також відчуваю радість.
Члени Церкви і сусіди зробили все можливе, щоб допомогти моїй сім’ї. Я отримав багато рису й поділився ним з іншими. Люди питали, чому я ділюся, якщо сам у скрутній ситуації. Я сказав їм, що коли служу ближньому, то служу Господу. Я хочу вділяти Йому, бо Він здійснив стільки чудес у моєму житті. У нас гарний будинок, кращий, за той, що згорів.
Гнів Пана до сусіда, який спричинив пожежу, змінився на спокій, коли Пан згадав слова Господа. Пан вдячний за скерування, яке він отримує в Писаннях.
Коли дім горів, Пан міг думати лише про онуків. Пан любить свою сім’ю. “Вони для мене---найважливіше”,---каже він.