Останнє слово
Приймати причастя і ставати більше схожими на Христа
Старійшина Д. Тодд Крістофферсон
З Кворуму Дванадцятьох Апостолів
З виступу на жовтневій генеральній конференції 2017 р.
Краса символізму причастя Господньої вечері розкривається, коли ми обдумуємо її. Хліб і вода символізують тіло і кров Того, Хто є Хлібом Життя і Живою Водою (див. Іван 4:10), які яскраво нагадують нам про ціну, що Він сплатив, аби викупити нас. Коли хліб ламають, ми пригадуємо розірване тіло Спасителя. Коли ми п’ємо воду, то думаємо про кров, яку Він пролив у Гефсиманії і на хресті та про її освячуючу силу (див. Moйсей 6:60).
Але, образно кажучи, те, що ми їмо Його тіло і п’ємо Його кров, має додаткове значення, а саме—для засвоєння якостей і характеру Христа. … Коли ми приймаємо причасний хліб і воду кожного тижня, нам слід подумати, наскільки повно ми повинні вплести Його характер і зразок Його безгрішного життя у наше життя і єство. Ісус не міг би спокутувати гріхи інших, якби Він Сам не був безгрішним. Оскільки правосуддя не мало на Нього права, Він міг запропонувати Себе замість нас, аби задовольнити правосуддя і потім поширити милосердя. …
Приймати тіло Спасителя і пити Його кров означає усунути з нашого життя все, що не відповідає характеру, притаманному Христу, і зробити Його якості своїми власними. Це розширює значення покаяння: особа не лише відвертається від минулого гріха, а також і “повертає волю й серце до Бога” (див. Bible Dictionary, “Repentance”), йдучи вперед. Бог покаже нам наші вади і недоліки, але Він також допоможе нам перетворити слабке на сильне (див. Eтер 12:27). Якщо ми щиро запитаємо: “Чого ще бракує мені?” (Maтвій 19:20), Він не залишить нас здогадуватися, але з любов’ю відповість заради нашого щастя. І Він дасть нам надію.